3речення з займенниками (велики но недуже)

1.Той хлопець вчора допоміг моїй бабусі 2. По дорозі додому, ми нарвали квітів, вони були дуже пахучі 3. Коли ми гуляли, то побачили його брата

1)Де-не-де біліє деревій, жовтіє безсмертник, пахнуть, сохнучи від, спеки васильки. 2) Сонце, зупинившись посеред неба, здавалося, вже не рухається далі. 3)Я ненавиджу тих, що, не сіявши, жнуть, що, садів не садивши, плоди об'їдають. 4) Вибравшись із натовпу, вони рушили по Сумській. 5) Край самої дороги запітьпадьомкав перепел, потім чогось злякався і, втікаючи, зашелестів житами. 6) Бійці, сиділи деякий час задумавшись.7) Негоже сидіти цілий день склавши руки. 8) Всякому своя доля: один рук не покладаючи працює, а другий, його працю без клопоту поїдає. 9) Хлопець лежав розпластавшись

Объяснение:

Софіївка», яку називають «Уманським дивом», знахо­диться в стародавньому українському місті Умань. Напри­кінці XVIII ст. за наказом Ф. Потоцького на берегах річки Камінки було закладено чудовий парк. Так з’явилася «Софіїв­ка» — одна з видатних пам’яток садово-паркового мистецтва«Софіївка» нагадує своєрідну галерею картин, створених спіль­но природою і людиною, настільки майстерних, що важко виз­начити, кому з цих двох творців належить першість. Цей на­прочуд мальовничий куточок називають казковим — таке тут усе поетичне, вишукано-мистецьке. Є тут і Єлісейські поля, й англійський парк з колекцією рослин, завезених з багатьох країн світу. Кавказька гірка немов переносить нас у сонячну Грузію. Розкішні павільйони й альтанки, кам’яні гроти, кас­кади, підземний водяний тунель. Скрізь нас зачаровує срібляс­та симфонія води, зелена ошатність дерев і кущів.«Софіївка» чудова за будь-якої пори року. І тоді, коли вона у весняному цвітінні, запорошена рожево-білими пелюстками, і спекотного літнього дня, коли над галявами дібров виснуть аромати сухого різнотрав’я, а тінисті алеї кличуть у приємну прохолоду. І золотої осені, коли падає жовто-рожеве листя, а ранками іній засріблює пожухлі трави. Гарна вона і в зимове безгоміння, коли великий обмерзлий водоспад нагадує гігантський айсберг, а сірі крутолобі скелі одягають снігові шапки.Усі, хто бував у парку, захоплювалися його красою, оригінальністю й художньою довершеністю ландшафтних композицій, адже жодна з них не схожа на іншу.Дивлячись на цю неземну красу, важко уявити, що колись тут стримів лише лисий пагорб, поблизу якого протікала річ­ка Камінка. її береги були всіяні великими, хаотично розкида­ними гранітними каменями. Біля підніжжя пагорба росли дві дикі груші та декілька верб. А все навкруги було загромадже­не кам’яними брилами, вкритими мохом.