Написати діалог на тему "у бібліотеці " ( терміново )

1)- Привіт Сашко. 
- Привіт Оленко! 
- Петрику, а ти сьогодні йдеш в бібліотеку? 
- Звісно. Сьогодні я хочу взяти декілька цікавих книжок з казками. 
- Чудово! Я також сьогодні йду в бібліотеку. 
- О, тоді йдемо разом. 
- Давай. 
- Ти читав ось цю книгу? 
- Ні, Оленко. А ти? 
- Я читала. Вона Дуже цікава! 
- Зрозумів. Отже візьму я сьогодні саме цю книжку. 
- Бери, вона дуже цікава. 
- Оленко, а ти часто буваєш в бібліотеці? 
- Так, Петрику. Тут дуже цікаво, і є багато книжок з малюнками. 
- І я часто буваю в бібліотеці. 
- Петрику скільки ти вже ходиш в бібліотеку? 
- Три роки, а ти? 
- А я два. 
- Гаразд Оленко, я пішов додому. Бувай! 
- До зустрічі Петрику! 
 2)-Добрий день 
-Добрий, ви щось хотіли? 
-Так, я хотів взяти книгу -Яка книга вам потрібна? 
-Яку ви можете порадити? 
-Я думаю, тобі сподобається книга Івана Багряного "Тигролови". Ось подивись -Я візьму її -Клас, прізвище? 
-..(такий то клас, таке то прізище) 
-Візьми 
-Дякую, до побачення -До побачення

До нас на поріг прийшла весна ,яку ми дуже чекали.закінчилися холодні, зимні дні і природа розпочинає своє пробудження.дерева почнуть одягати своє зелене вбрання. під променями сонця тане останній сніг і веселими ручайками біжить по дорогам.скоро з*являться перші весняні квіти : проліски і підсніжники .які будуть радувати усіх оточуючих людей. а яке красиве весняне небо, воно синє-синє .в його безкрайніх морях летять повертаючись до дому з теплих країв лебеді.своїм криком розголошуючи,що прийшла весна.

Мода в мові, мовна мода — наявність у суспільстві, переважно серед окремих категорій мовців, у межах якогось часового проміжку певних смаків в уживанні тих чи іншних мовних одиниць, творенні мовних моделей, у користуванні певним функціональним різновидом мови тощо. Ці смаки зорієнтовані на наслідування відповідних зразків, що розцінюються як престижні, авторитетні, нові і т. ін. Це один з виявів мовної естетики.

Критерієм моди в мові є не просто оцінки на зразок «гарно/негарно» (як, наприклад, у явищі милозвучності мови), «подобається/не подобається», а «гарно» — тому, що це престижно, сучасно, культурно або оригінально. Іншими ж категоріями мовців, навпаки, такі мовні явища можуть сприйматися як манірні, претензійні й навіть вульгарні. З часом той чи інший вияв мовної моди або стає загальноприйнятим і стилістично нейтральним, або відмирає. Джерелом тенденцій моди в мові є особливості мови певних категорій або навіть окремих мовців, які:

вважаються соціально авторитетними, престижними (опозиція «престижність/непрестижність» при цьому є похідною від опозицій соціально-територіальної, соціально-професійної, часового плану — «центр/периферія», «місто/село», «соціально-культурна еліта/народ», «нове/старе» і под.);

цілеспрямовано подаються (з певною політичною, культурною та іншою метою) як такі, на які варто рівнятися; таким у своїй культурно-естетичній орієнтації є, зокрема, шлях становлення літературних мов на власній народній основі (мотивувальні опозиції престижності — непрестижності тут ті самі, що і в попередньому вияві, тільки звичайно з протилежним розташуванням полюсів: «народ/еліта» і под.; крім того, актуалізується опозиція «своє/чуже»);

не тільки не є соціально авторитетними в звичайному розумінні, а, навпаки, можуть займати нижчі позиції в ціннісних орієнтаціях соціуму, але експресивність мови яких може також ставати предметом наслідування (в основі оцінної шкали престижності/непрестижності тут лежать опозиції «нове/старе», «чуже/своє», «не так/так, як усі»), наприклад, наслідування молодіжного та ін. жаргонів (навіть у назвах телепрограм: «Круті новини», «П'ятий кут»)