Розставити розділові знаки і назвати усі частини мови! терміново! темний ліс гарний яскравого сонячного дня. тут і прохолода і дива світлові. райським птахом здається дрізд чи сойка коли вони пролітаючи перетнуть сонячний промінь. листя простісінької горобини в підліску спалахує зеленим світлом мов у казках шахерезади.

Темний( прикм) лис( им) гарний( прикм) яскравого( прикм), сонячного( прикм) дня( им). Тут и( частка) прохолода( им), и( частка) дива( им) свитлови( прикм). Райським( при км) птахом( им) здаэться( диэсл), дризд ( им)чи сойка( им), коли вони( займ), пролитаючи( диэсл), перетнуть( диэсл) сонячний ( прикм)проминь( им).Листя( им) простисинькои( при км) горобини( им) в( прийм) пидлиску( им) спалахуэ( диэсл) зеленим( прикм) свитлом( им), мов у( прийм) казках( им) Шахерезади( им).

Кожна людина починається зі знання свого родоводу. А її коріння закладене в батьківській домівці, в материнській пісні.

Батьківська хата — це те, що завжди згадується, сниться, що ніколи не забувається і гріє теплом спогадів.

Усіх членів сім'ї завжди об'єднував живильний родинний вогник. Від матері до доньки передавалися старанно вишиті рушники, сорочки; від батька до сина — земля, любов до неї, вміння відчувати її біль, чути її голос.

І до сьогодні зберігаються ці родинні Традиції. Сім'я, що не вберегла вогника, накликає на себе біду. Вогонь здавна оберігав оселю, біля нього росли діти, він вважався священним.

Раніше біля вогню довгими зимовими вечорами збиралися за вишиванням чи куделею. Тут, біля родинного вогнища, навчали поважати свій рід, розповідали про його старійшин, про те, як вони жили, що робили, як співали пісні. Тут навчали поважати людей, бути добрими, чуйними до своїх близьких, навчали дітей допомагати один одному, любити одне одного. Зібравшись усією родиною, вирішували, як мають відзначати свята, як мають жити, щоб не було соромно перед людьми. Хата дає селянинові надійний захист, оберігає від негараздів, дарує світ.

Такі спільні зібрання біля родинного вогнища залишались у пам'яті людини на все життя як найсвітліша згадка про своє дитинство, про свою сім'ю, про родинні традиції. Про це так гарно написав Андрій Малишко:

Та де б не ходив я в далекій дорозі,

В чужім чи у ріднім краю,

Я згадую вогник у тихій тривозі

І рідну хатину свою.

Бо дивляться в далеч засмучені очі,

Хоч тінь там моя промайне.

Бо світиться вогник у темнії ночі,

Мов кличе додому мене!

Объяснение:

Дороже жизни ..это мама ..дети .. родные ..близкие .. счастье .. любовь .. Бог. . 

Любовь - одна дороже богатства, славы и мудрости, дороже самой жизни, потому что даже жизнью она не дорожит и не боится смерти. А. И. Куприн 
* 

Но мое мнение .. Дороже жизни - честь! 

Честь дороже жизни. 
Шиллер Ф. 

Лишать чести другого — значит лишаться своей. 
Публий 
Честь — это бриллиант на руке добродетели. 
Моя честь — это моя жизнь; обе растут из одного корня. Отнимите у меня честь — и моей жизни придет конец. 
Шекспир У. 
Я всякую беду согласен перенесть, Но я не соглашусь, чтоб пострадала честь. 
Корнель Пьер.