Перед однорідними членами речення треба поставити двокрапку в рядку (розділові знаки пропущено): а) то не хмара біла пташка хмарою спустилась. б) закони вод вітрів і хмар і світла відкрились нам у ті далекі дні. в) жито пшениця й овес все разом поспіло й присохло. г) серед садочка на клумбах цвітуть різні-різні квіти і братки і гвоздики і флокси і резеда.

Вариант В
Жито, пшениця

   Завдання: У формі невеликого оповідання розкрийте зміст прислів'я "До свого роду хоч і через воду".

   Кожен з нас шанує свій рід, зберігає пам'ять про предків, пишається батьками. Родина - найдорожче, що ми маємо. Саме у родині нас цінують просто за те, що ми є. А ми радіємо тим, хто поруч з нами.

   "До свого роду хоч і через воду", - говорить народне прислів'я. І з цим важко не погодитись. За свою родину, за її щастя та добробут можна пройти найтяжчі випробовування, серед яких можуть бути і вогонь, і вода.  До рідних можна дібратись попри будь-які труднощі та перепони.

Итинство... Скільки незабутніх років ми проводимо у школі! Школа — наш
другий дім. І кожен з нас мріє, щоб у цьому домі було тепло і затишно, надійно і спокійно. Цей затишок у школі створюють учні, вчителі, інші працівники.
Я люблю свою школу. Люблю слухати вранці спів дзвоника, який скликає учнів на урок до світлих просторих класних кімнат.
Люблю перерви, на яких можна пограти в м'яча, збігати до їдальні. Ох, ця їдальня! А які там смачні страви!
Люблю цікаві уроки літератури, цікаві задачі з математики. У нашій школі дружний колектив учнів та вчителів. Протягом року проходить багато турнірів, конкурсів, олімпіад, змагань...
До речі, у нас неоднорідна рейтингова система: чим краше навчаєшся, тим ти вище по шкалі рейтингу. Це гарний стимул для учнів. Кожен намагається краще вчитися, бути дисциплінованим. У цій сисемі присутній елемент азарту. Кожен з нас намагається покращити свій результат, піднятися на вищу сходинку у рейтингу.
Я люблю свою школу. У ній прекрасні талановиті викладачі. Вони кожного дня сіють зерна своїх знань у наші душі. Через деякий час воно проросте, дасть свої сходи.
У моєму шкільному домі — спокійно, затишно; я люблю його за те, що на мене тут завжди чекають і радіють моїм успіхам.