На мою думку звичайно що у книги і у комп’ютера є свої плюси і мінуси. Давайте їх розбирати. У комп’ютера звичайно ж є свої плюси, тим що таместь і само собою електронні книги, безліч інформації, новини і тд.А у книги лише оповідання, які доведеться докуповувати щоб дізнатися, що буде далі. Але, комп’ютер псує очі, а книга немає. І мені здається що книгу як то буде приємніше тримати в руках, можна підкреслити текст де потрібно, а в електронному вигляді тільки виділити, і то це не назавжди. Тому книга буде краще.Книга-це життя на шуршавом, дивно пахне аркуші паперу. навіть ще краще, якщо це рукопис. у книзі ти можеш відчути всю тонкість думок автора, відчути їх так, як цього не дає зробити досягнення техніки-копьютера. хіба можна перевернути сторінку в звичайній книзі, і не відчути цей приємний шелест, запах чорнила? немає. а ці чудові величезні бібліотеки світу зі своїми давніми і абсолютно новими виданнями? невже їх може замінити комп’ютер? я так не думаю.В цьому і є суть друкованої книги-вона занурює тебе в незабутній світ, викликає приємні відчуття, вона може випадково заволяться у тебе в сумці, і ти зможеш прочитати е в будь-який час. книга однозначно краще компьтера.
Объяснение:
Ниже
Объяснение:
Я зрозумів(ла) цей вислів так, тобто я не проти аби культура інших народів проникала до мого дому, адже це збагачення своєї скарбниці знань. У кожного народу свої звичаї та традиції, і мені б було дуже цікаво дізнатися чим вони займаються і порівняти культуру українців та інших народів. Але також дуже важливо не забувати і про свою батьківщину, бо багато людей від'їжджаючи за кордон забували про рідний край. В цьому і сенс слів "Але я не бажаю, щоб мене збивали з ніг", тобто ознайомлення з культурою інших країн є гарним розвитку своїх знань, але при цьому обов'язково треба не забувати про цінність культури своєї держави.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
2. Відокремлюються поширені та непоширені означення, якщо вони залежать від пропущеного підмета. (Навіки, праведний, заснув. (Т. Шевченко)).
3. Відокремлюються поширені та непоширені означення, якщо вони мають обставинний відтінок (до них можна поставити запитання від присудка чому? за якої умови? незважаючи на що?). (Ліда, вражена, помалу відступає від нього (О. Корнійчук) (відступає (чому?), бо вражена)).
4. Відокремлюються поширені та непоширені означення, що залежать від означуваного іменника, але відділені від нього іншими членами речення (особливо присудком). (Осяяний сонцем, перед нами розкрився зовсім новий світ. (О. Довженко)).
5. Відокремлюються два або більше непоширених означень, що стоять після означуваного іменника, якщо перед ним вже є узгоджене означення відсутнє, то відокремлення не обов'язкове. (Прощай, синє море, безкрає, просторе. (Леся Українка)).