Означенням є виділений у тексті займенник

Займенник — це самостійна частина мови, яка вказує на особу, предмет, ознаку, кількість, але не називає їх.НАПРИКЛАД: він, ми, щось (вказують на особу, предмет);той, мій, всякий (вказують на ознаку); скільки, стільки(вказують на кількість).
Займенники відповідають на питання хто? що? який? чий? скільки?Усі займенники змінюються за відмінками, а деякі, як і прикметники, — ще й за родами та числами.У реченні займенник найчастіше виступає підметом, додатком або означенням, рідше — частиною присудка.НАПРИКЛАД:: Я принесу тобі свою надію... (В. Симоненко).

Жив собі терорист. Його прозвали "Жар-птиця". Чому його так прозвали ніхто не пам'ятав.
Сонце було вже високо. Його проміння проникали через темні штори в кімнату.Жар-птиця спав. Але його чудовий сон поторбував будильник, який задзвенив.Відкривши спочатку праве око, а потім ліве. Жар-птиця посміхнувся. Вставши з ліжка, терорист потягнувся і надів капці. і пішов на кухню. На стільці дрімало кошеня, яке він вчора знайшов на вулиці. Воно вже обзавелося ім'ям - Професор. Тихенько відкривши холодильник, щоб не прокинувся Професор, він дістав зідти пляшку молока, тарілку з салатом та пюре зі шматком червоної риби. Наливши Професору молока, він поставив чайник і сів снідати. Коли чайник закіпів, він зробив собі чай. Взявши чашку з чаєм в руки він підійшов до телевізора. Жар-птиця вмикнув його та сів у крісло та почав дивитися новини. 
Та пройшов звичайний ранок терориста Жар-птиці.

 мало кто знает, что в литературном украинском языке не три, а четыре глагольных времени: кроме настоящего и будущего времени представлен также плюсквамперфект, или, по-украински, давноминулий час.
Плюсквамперфект, как и в других языках, обозначает пред действие, то есть такое, которое завершилось до определённого момента в обозначаемого обычным временем. Чаще всего плюсквамперфект употребляется в книжной речи, в разговоре он чрезвычайно редок. Образуется он (как и следовало ожидать) с времени глагола бути(«быть») и времени смыслового глагола, которое, как известно, происходит от древнего причастия времени. Например: Він був читав цю книгу перед тим, як дізнався, що її автором є колега його батька. — «Он читал эту книгу (ещё) до того, как узнал, что её написал коллега его отца».