Розибрати речення за будовою був трискучий мороз

Був трискучий мороз ,хто? що? - мороз пидкреслюемо одниею линиею , що робив? - був пидкреслюемо двома линиями, який.? - трискучий пидкреслюемо хвилястою линиею

Не той господар землі, що по ній бродить, а той, хто по ній за плугом ходить.
За деякої страви ляжеш вздовж лави.
Їв би очима, та душа не приймає.
Хто що знає, тим і хліб заробляє.
Коли зорієш мілко, посієш рідко, то й уродить дідько.
У дурного хазяїна й колесо з воза украдуть.
Коли б ковбасі крила, то б кращої птиці на світі не було.
Рада б зірка зійти – чорна хмара заступає.
Кому — як мара, йому – як зоря.
Аби хліб, а зуби знайдуться.
Апетит з їдою прибуває.
Баба з воза – кобилі легше.
Байдуже ракові, в якому його горщику зварять.
Без вірного друга – велика туга.
Без труда нема плода.
Біда біду тягне.
Біда помучить і мудрості научить.
Боятися вовка – в ліс не ходити.
Велике дерево поволі росте.
Вкрадеш голку, а потім корову.
Вовка ноги годують.
Всякому овочу свій час.
В умілого й долото рибу ловить.
Година вранці варта двох увечері.
Двоє третього не чекають.
Де відвага, там і щастя.
Десять разів відміряй, а раз відріж.
Дома й стіни помагають.
Заварив кашу, так і їж.
За все береться, та не все вдається.
З ким поведешся, того й наберешся.
Зробив наспіх, як насміх.
Київ не одразу збудовано.
Кожна жаба своє болото хвалить.
Любиш кататись, люби й санчата возить.
Молодець проти овець, а проти молодця і сам івця.
Менше говори — більше почуєш.
На двох стільцях не всидиш.
На тобі, небоже, що мені негоже.
Не кажи гоп, поки не перескочиш.
Не так сталося, як гадалося.
Ні в тин, ні в ворота.
Ні кує, ні меле.
Одна бджола мало меду носить.
Перемелеться лихо – добро буде.
Рада б душа в рай, та гріхи не пускають.
Старий кінь борозни не зіпсує.
Терпи, козаче, отаманом будеш.
Хто два зайці гонить, жодного не здогонить.
Чужа душа – темний ліс.
Щедрий на батьківські гроші.
Язик до Київа доведе.
Як дбаєш, так і маєш.

Складні прислівники, утворені сполученням прийменника з іменником: безвісті, без­пе­ре­с­та­н­ку, вбік, ввечері, вволю, вголос, вгорі, вдень, взимку, взнаки, відразу, вкрай, вкупі, внизу, впам’ятку, вперед, впереміж, впе­ре­міш, вплач, впору, враз, вранці, врешті, врівень, вряд, вро­з­кид, врозсип, всередині, вслід, всмак, доверху, довіку, доволі, догори, додому, до­ни­зу, до­ще­н­ту, заміж, заочі, за північ, зараз, за­ра­ні, за­сві­т­ла, збоку, звіку, згори, ззаду, зни­зу, зразу, зранку, зрання, зроду, набік, на­верх, наверху, навиліт, навідліг, навідріз, набік, наверх, на­ве­р­ху, навиліт, навідліг, навідріз, навіч, над­ве­чір, надворі, назад, назахват, на­здо­гад, на­зу­стріч, нараз, наостанок, на­па­м’ять, на­пе­ре­ва­ги, наперед, нарівні, напереріз, на­пів­до­ро­зі, напоказ, наполовину, насилу, на­при­клад, напролом, наспід, наспіх, насторожі, наяву, обік, обіч, одвіку, опівдні, опліч, по­біч, по­бли­зу, повік, позаду, поруч, поряд, по­се­ре­ди­ні, спе­ре­ду, убік, убрід, уголос, угорі, угору, удень, украй, укупі, улад, уплач, упо­пе­рек, упору, ура­н­ці, урешті, урівень, урівні, урозкид, урозліт, урозсип, урозтіч, усередині, услід, усмак, ушир.
 Складні прислівники, утворені сполученням прийменника з коротким (нечленним) при­кме­т­ни­ком: віддавна, вкрай, востаннє, вручну, догола, допізна, замолоду, заново, звисока, зле­г­ка, зліва, знову, зрідка, напевне, нарівні, на­рі­з­но, нашвидку, помалу, помаленьку, по­ти­хе­нь­ку, сповна, спроста, сп’яну.
. Складні прислівники, утворені сполученням прийменника з числівником: вдвоє, втроє, вче­т­ве­ро; вперше, вдруге, втретє; надвоє, на­троє, начетверо; удвох, утрьох; учотирьох; водно, заодно, поодинці, спершу.. Складні прислівники, утворені сполученням прийменника з займенником: внічию, втім, навіщо, нащо, передусім, почім, почому, але: до чого, за віщо, за що та ін. в ролі додатків.
 Складні прислівники, утворені сполученням кількох прийменників із будь-якою частиною мови: вдосвіта, вподовж, завбільшки, за­вгли­б­ш­ки, завдовжки, завчасу, завширшки, зна­дво­ру, навздогін, навзнак, навсидьки, на­вко­ло, навкруги, навкулачки, навмисне, на­впа­ки, навперейми, навприсядки, навпростець, на­вряд, навскач, навскіс, навкоси, на­вспра­в­ж­ки, навстіж, навтікача, наздогін, наосліп, на­по­го­то­ві, позавчора, позаторік, попідтинню, спідлоба.
 Складні прислівники, утворені з кількох ос­нов (із прийменником чи без нього): босоніж, водносталь, ліворуч, мимоволі, мимоїздом, мимохідь, мимохіть, насамперед, на­тще­се­р­це, нашвидкуруч, обабіч, обіруч, очевидно, по­вся­к­час, праворуч, привселюдно, самохіть, стрі­м­го­лов, тимчасово, чимдуж, чимраз.8. Складні прислівники, утворені сполученням часток аби-, ані-, де-, чи-, що-, як-із будь-якою частиною мови: абикуди, абияк, аніскільки, анітрохи, аніяк; дедалі, деколи, деінде; чи­ма­ло; щовечора, щогодини, щодня, щоденно, що­мі­ся­ця, щомога, щонайдовше, що­най­кра­ще, щонайменше, щоночі, щоправда, щораз, що­ра­зу, щороку, щосили, щохвилини (але: да­р­ма що, поки що, тільки що, хіба що, чи що); яко­мо­га, якраз, якнайбільше, якнайдужче, як­най­до­в­­ше та под.Разом пишуться:1. Складні прислівники, утворені сполученням прийменника з прислівником: віднині, від­те­пер, донині, дотепер, забагато, надалі, за­до­в­го, занадто, навічно, набагато, отак, на­до­в­го, назавжди, назовсім, наскрізь, насправді, не­га­разд, невтямки, отам, підтюпцем, по­всю­ди, подекуди, позаторік, потроху, утричі, як­най­кра­ще.