Написати діалог, що один з вас опинився в чужому місті і йому необхідно з'ясувати, де знаходиться стадіон. інший з вас живе в цьому місті

Доброго ранку! Вибачте, ви випадково не знаєте де знаходиться стадіон?
Доброго. А який саме стадіон?
"Динамо"
Оо, звісно ж знаю. Дві станції на метро і Ви на місці.
Мм.. а ви б не могли мене трішки провести, просто я не місцевий? Звісно ж якщо ви не поспішаєте.
Так, звісно проведу. Немає питань.
ну що ж ходімо?

художні засоби:
-епітети ("колимський мороз", "руді сльози")
-метафори ("собор дзвінкий",  "зацвітає...слізьми")
-неологізм „осонцена днина”

-Контраст: калина асоціюється з теплотою, радістю, бо викликає зорові відчуття яскравого кольору, але наступні метафора і епітет „зацвітає рудими слізьми” одразу перекреслюють ці відчуття – тут, у холодній тюремній чужині, ягоди калини схожі на сльози (метафора будується на уподібненні за формою), і то вони „руді” (цим кольором підкреслюється умирання, біль, туга, рудою є закипіла кров).

«Книжки – це вікна, через які виглядає душа»

Я дуже полюбляю читати книжки. На мою думку, вони роблять людину кращою, збагачуючи її світогляд та налаштовуючи на правильні моральні орієнтири. Читати книжки – це як ніби відкривати кожен раз нові світи, не виходячи з дому. Серед книжок, що були мною прочитані, є різні жанри: від класичних творів великих митців до сучасного фентезі. Але, як і в кожного читача, в мене є улюблена книга.

Я захоплююся творчістю Джона Фаулза. Його твори відрізняються глибоким філософським змістом та психологізмом. Серед усіх його творів хочу виокремити роман «Колекціонер». Він вразив мене до глибини душі.

Ця книга змушує замислитись над такими поняттями як кохання, мистецтво, творчість, та застерігає від відсутності саморозвитку, культивуванні посередності та морального занепаду особистості.