16. котрі з поданих речень є односкладними? а) трохи вірить серце в забобони, логікам усім наперекір (м. рильський); б) з ставка повіяло холодком (і. нечуй-левицький); в) тужу за вами, солов’ї вкраїни (м. рильський); г) я люблю свою хату поліську (д. фальківський); ґ) лихо конем не об’їдеш (нар. тв.)

 Односкладні речення — це такі речення, граматична основа яких має у своєму складі лише один головний член (підмет або присудок), причому зміст речення залишається зрозумілим і без другого головного члену.

б) З ставка повіяло холодком . 
                   
 в) Тужу за Вами, солов’ї Вкраїни.
       
 ґ) Лихо конем не об’їдеш.
                         
(У кожному реченні відсутній підмет).

Збереження пам’ятки архітектури поч. ХХ ст. художнього музею М.Біласа (вілла «Гопляна») на майдані Кобзаря та пам’ятки архітектури поч. ХХ ст. музею міста-курорту (колишня вілла «Saryusz») Трускавця. Належне зберігання творів М.Біласа, експозицій та фондів музеїв.

Збереження конструктивних елементів будівлі Ратуші в м. Самборі, пам’ятки архітектури національного значення; збереження історичної достовірності пам’ятки.

Збереження будівлі ХІХ ст., розташованої у с. Журавники Пустомитівського району, шляхом її відновлення та створення тут музейного інтерактивного об’єкту «Панська садиба ХІХ ст.». «Панська садиба XIX ст.» в с. Журавники знаходиться посередині майбутнього туристичного маршруту «Глинянським шляхом» (костел в с. Вижняни, церква в с. Чорнушовичі, «Панська садиба XIX ст.» в с. Журавники, музей килимарства в Глинянах, Унівська Лавра). Площа споруди – 1000 м2. Після її відновлення тут буде відтворено традиційний інтер’єр та екстер’єр садиби, ландшафтний парк, створена експозиція історії села. Для туристів та відвідувачів будуть проводитись майстер-класи з народних ремесел, що зробить туристичний маршрут ще привабливішим

Територія, на яку проект матиме вплив:

Львівська область (у т.ч. м. Трускавець, м. Самбір, Пустомитівський район)

Орієнтовна кількість отримувачів вигод:

100 тис. осіб

Стислий опис проекту:

Будівля Художнього музею М. Біласа, в минулому курортна вілла «Гопляна», побудована у курортному місті Трускавці в 1921 році за проектом архітектора Я. Семковіча в традиційних формах модерну з елементами «закопанського» стилю. Це єдина із збережених вілл зрубної конструкції споруджена з тесаних смерекових колод, з’єднаних між собою за до врубок. Основними базовими архітектурними елементами вілли є: різьблені стовпи галерей, кронштейни, причілок з оздоблюючим елементом «сонечко». В 1930-х роках вілла слугувала резиденцією Р.Яроша – голови акціонерного товариства курорту в 1911-1936 рр. Тут він приймав високопоставлених гостей з Європи, Туреччини та США. Сьогодні ця вілла є пам'яткою архітектури місцевого значення і має високу архітектурну цінність. Реставраційні роботи до теперішнього часу не проводилися, а це загрожує поступовій руйнації будівлі та не належному зберіганню експонатів та музейних фондів. Через старі та пошкоджені віконні та дверні балконні рами відбуваються значні втрати тепла. Реалізація проекту по реставрації та заміні існуючих дерев’яних віконних та дверних балконних отворів на дерев’яні з енергозберігаючим склопакетом зі збереженим архітектурним стилем підвищить рівень енергозбереження установи, втілить можливість значно зменшити витрати на комунальні послуги, що в свою чергу дозволить максимально ефективно і раціонально використовувати бюджетні асигнування, а також скоротити кількість шкідливих викидів в атмосферу.

Будівля музею міста-курорту Трускавця, в минулому курортна вілла «Saryusz», збудована ще на початку ХХ ст. в 1901 році в стилі «історизму» з елементами мавританської архітектури. Маючи високу архітектурну цінність та будучи пам’яткою архітектурного значення, реставраційні роботи до теперішнього часу не проводилися, що загрожує поступовій руйнації будівлі та не належному зберіганню музейних фондів. Через старі та пошкоджені віконні рами та відсутність утепленого фасаду відбуваються значні втрати тепла. Реалізація проекту по утепленню фасаду музею підвищить рівень енергозбереження установи, втілить можливість значно зменшити витрати на комунальні послуги, що в свою чергу дозволить максимально ефективно і раціонально використовувати бюджетні асигнування, а також скоротити кількість шкідливих викидів в атмосферу.

Збереження конструктивних елементів будівлі Ратуші в м. Самборі – реставрація світлового ліхтаря при збереженні основних конструктивних елементів ліхтаря, його розмірів і профілю.

Ух ти! Якби я раптом, як по чарівництву, зробився директором школи, у школі відбулися б більші зміни. По-перше, я б забрав всіх учителів, які не вміють спілкуватися з учнями без лементів і обзивань. Взяв би на роботу багато нових викладачів – молодих, цікавих, що вміють по-новому освітити вже відомий матеріал. А зарплату я б учителям підвищив – це робота шкідливих, потребуючих більших нервів і часу, адже ми, учні, далеко не цукор. Та й неможливо довго й добре працювати на одному ентузіазмі

Ще я видав би наказ, щоб у класах було не більше п’ятнадцяти чоловік, а самі класи набирав би по інтересах: одні заглиблено вивчають історію, інші – математикові, треті – літературу. Тоді й хлопцям було б учитися набагато цікавіше. Щоб школярі серйозніше й відповідальніше ставилися до свого навчання, я ввів би уроки, які повинні готовити й проводити самі учні (за до Усі права захищені й охороняються законом &copy 2001-2005 олсоч. ру вчителі).

А ще організовував би між класами побільше різних освітніх і просто розважальних ігор. Багато чого в школі я б переобладнав або побудував заново: поставив би в класах комп’ютери, вибудував би басейн, гарний спортзал із тренажерами, розбив перед школою сад. Порушників дисципліни й інших я посилав би на відпрацьовування по школі: помити, забрати, розчистити, відремонтувати. Тоді всім була б користь. Багато чого можна було б перешикувати в нашій школі, але, на жаль, я не директор. Можливо, наш теперішній директор школи погодився б з багатьма моїми мріями-нововведеннями, але в реальності він чомусь сам цього зробити не може

Занадто багато чого заважає перетворенню школи, та й учитися на директора потрібно довго. І все-таки мені б хотілося, щоб школи, коли я виросту, змінилися в кращу сторону, щоб вони дійсно стали другим будинком учнів і місцем престижної й цікавої роботи – для вчителів