Зробити аналіз виділених імеників у такому порядку аналізована слово, на яке питан відповідає, яка частина мови, назва власна чи загальна, назва істоти чи неістотни, рід, число, з яким словом в реченні зв'язане , яким є членом речення . посадив садівник у саду дику яблуньку . зрізав зелену верхівку. розклав стобурець і увіткнув молодий пагінець від хорошої яблуньки.

1. Яблуньку — Що? Іменник. Загальна назва. Назва неістоти. Жіночий рід. Однина. Зв'язане зі словом «посадив» — посадив (що?) яблуньку. Другорядний член речення, додаток.
2. Верхівку — Що? Іменник. Загальна назва. Назва неістоти. Жіночій рід. Однина. Зв'язане зі словом «зрізав» — зрізав (що?) верхівку. Другорядний член речення, додаток.
3. Стовбурець — Що? Іменник. Загальна назва. Назва неістоти. Чоловічий рід. Однина. Зв'язане зі словом «розклав» — розклав (що?) стовбурець. Другорядний член речення, додаток.
4. Пагінець — Що? Іменник. Загальна назва. Назва неістоти. Чоловічий рід. Однина. Зв'язане зі словом «увіткнув» — увіткнув (що?) пагінець. Другорядний член речення, додаток.

- Привіт!- Привіт! Підеш сьогодні з нами кататися на велосипеді до парку?- Я б залюбки та не можу! Справа в тому, що в мене сестричка захворіла. Зараз до аптеки поспішаю, за ліками. А потім буду наглядати за нею, доки батьки з роботи повернуться.- Дуже шкода! А що з сестрою?- Мабуть, застудилася. В неї підвищилася температура та голова болить. Через те ще й настрій зіпсувався, то вона капризує весь час.- Це дуже неприємні відчуття. Коли хворієш, весь світ не милий.- Та не кажи. Недарма нам весь час кажуть цінувати здоров’я та піклуватися про себе. Та хто ж слухає, поки не захворіє!- Так, нажаль, ми часто байдуже ставимося до свого здоров’я. Коли здоровий, здається, що так воно й повинне бути, і буде завжди.- От і я про це задумався. Сестричка в мене завжди була «кімнатною рослиною». Погано холод переносить. Зарядку робити не хоче, гартуватися теж. Треба буде самому зайнятися оздоровчими вправами та й її долучити. А то – які слабенькі стали, трохи похолодало на вулиці, одразу застуда.- Правильно. А то весь час доведеться на ліках сидіти – хіба це здоров’я? Треба гуляти частіше на свіжому повітрі – це корисно. Тож, якщо все ж звільнишся, приїжджай до парку кататися. Ми збираємося біля п’ятої години.- Буду старатися!

Балади– улюблений вид фольклору й меносу в українців, їх ліричність з елементами епосу і героїки завоювали їм симпатії.
Народна балада  – лірична пісня сумовитого характеру з драматично напруженим сюжетом, в якій йдеться про фантастичні або незвичайні події, життєві конфлікти. У центрі балади – завжди індивідуальна, але суспільно значна людська доля. Сюжет у баладі стислий, оповідь зосереджена навколо одного, але найважливішого його вузла, і ведеться вона швидко, без уповільнень.
Найвдаліші балади про козацьке життя, про героїчну смерть на полі бою. Довершеними є балади і соціально – побутового скрещування.
Українські балади багатством поетичних образів, мистецькою довершеністю і мелодійністю займають вагоме місце в світовій літературі. До тогож зміст їх і форма різноманітні.
Українські народні балади відносяться до одного з найскладніших видів усної народної творчості. Складність цього різновиду пісенного жанру полягає в тому, що він увібрав в себе велику кількість схожих рис з інших сюжетних жанрів, таких як ліричні пісні, думи, билини тощо. Отже дати однозначне і точне твердження терміну балада досить важко, оскільки границі та рамки досить розширені. За до балади було і досі залишається досить легко змалювати та описати будь-яку життєву подію, а саме духовну, побутову, суспільну тощо. Майже не існує такої теми, яку не можливо було б оспівати в баладах.
Сильного психологічного ефекту в українських народних баладах досягають за до зображення драматизму подій, душевних переживань та емоційних потрясінь. Подібні ситуації та відчуття притаманні та знайомі кожній людині, тому і відгукувалось переживанням та співчуттям. Всі зображені події, попри елементи незвичайності, можуть мати місце в житті кожної людини. 
Українські балади є відображенням душевності, щірісті і сердечної теплоти, поетичноств і мужності, це невичерпне джерело творчого натхненній для поетів і письменників різного часу.