Сміливість-це успадкована риса чи результат виховання? власне висловлювання

Сміливість може виявитися дуже доречною у багатьох життєвих ситуаціях.Сміливість допомагає людям коли воня хочуть щось сказати іншій людині.
Як же виховати в собі сміливість? Як мені здається, першим ділом слід провести з самим собою певну психологічну роботу. Потрібно представити у власному розумі ситуації, коли тобі може знадобиться проявити сміливість. Наприклад, детально уявити, ніби ти йдеш по вулиці і бачиш, як когось б’ють або аналогічну ситуацію. Смілива людина в такому випадку завжди прийде на до боягузлива ж швидше сховається, щоб не постраждати.

До редакції журналу щодня надходять листи. Люди розповідають свої найпотаємніші думки та проблеми.

Два листи прийшли  від дівчат-ровесниць. Перша після школи пішла працювати до канцелярії. Вона вважала свою працю буденною, нецікавою і заздрила тим, хто подорожує та спить в наметах, і бачить зоряне небо замість стелі.

Інша працює геодезистом. Вона тижні й місяці проводить у полі і заздрить своїм ровесникам, які живуть у містах.

Багато хто помиляється, маючи бутафорські уявлення про професії. Лікар - не щасливі родичі хворого за дверима, що очікують з квітами. Сталевар – не мужнє обличчя, твердий погляд і полум’я мартену. Геолог – не рюкзак, едельвейси, переправи через стрімкі річки, гітара біля  багаття.

Це все  звичайні штампи, нав’язані нам.  

Насправді, життя геолога – це довге бездоріжжя, бездомність, безсімейність. Життя лікаря-хірурга – це нічні чергування, роздратовані пацієнти. Життя вчителя – це перевірка зошитів до пізньої ночі, великі класи з учнями, до кожного з яких потрібно шукати індивідуальний підхід.

Треба придивлятися до людей, до професій уважніше, щоб  не помилитися  і не шкодувати про втрачений час і можливості. Намагайтесь пізнати  тонкощі професії, зважити її переваги та недоліки, і тоді ви знайдете  ту працю, що буде приносити  задоволення. Це так звана “сродна праця”, про яку ще здавна згадував  Григорій Сковорода. Лише така праця до розкривати нові свої таланти і вдосконалювати  набуті навички.

Додаток відповідає на запитання всіх відмінків, крім називного:

Р. в. (родовий) - кого? чого?

Д. в. (давальний) - кому? чому?

З. в. (знахідний) - кого? що?

О. в. (орудний) - ким? чим?

М. в. (місцевий) - на (у) кому? на (у) чому?

1. Птахи потерпають від змін у кліматі.

Підмет: птахи.

Присудок: потерпають.

Додатки: змін, кліматі.

Чому:

Змін (кого? чого?) - родовий відмінок.

У кліматі (на (у) кому? на (у) чому?) - місцевий відмінок.

Вони потребують турботи від людини.

Підмет: вони.

Присудок: потребують.

Додатки: турботи, людини.

Чому:

Турботи (кого? чого?) - родовий відмінок.

Людини (кого? чого?) - родовий відмінок.

2. Зозуля кувала, правдоньку сказала.

Підмет: зозуля.

Присудки: кувала, сказала.

Додаток: правдоньку.

Чому:

Правдоньку (кого? що?) - знахідний відмінок.

3. Вітром донесло до мене щебетання.

Підмет: -

Присудок: донесло.

Додатки: вітром, щебетання.

Чому:

Вітром (ким? чим?) - орудний відмінок.

Щебетання (кого? що?) - знахідний відмінок.

4. Синиця в шибку вдарила крильми.

Підмет: синиця.

Присудок: вдарила.

Додатки: шибку, крильми.

Чому:

Шибку (кого? що?) - знахідний відмінок.

Крильми (ким? чим?) - орудний відмінок.