Шість складових частин 2 три складові частини 3 чотири складові частини 4 п’ять складових частин а низькі чорні хмари, здавалося, стояли нерухомо, але по тому, як вони час від часу засмолювали негусті дрібці зорі і як ті зорі знову ненадовго з’являлися, климко здогадувався, що хмари біжать (гр. тютюнник б минули дні, і не раз можна було бачити сіроманця в ярах за висілках: він сидів і терпляче чекав, доки андрійко лях покатається на лижах зі своїм однокласниками (м. вінграновський). в коли ступила між дерева, коли побачила, як по їхньому гіллю згори донизу ллється наче якесь аж туманне сонячне проміння і як у тому промінні мінливо зблискує листя, коли почула вогкий, густий, прілий запах лісу, — всміхнулась, і вже, здається, весь день ота усмішка не сходила з її уст (є. гуцало). г над ними зумлили комарі, біля нас спросоння коли-не-коли схлипувала річечка, а над усім світом протікала зоряна імла (м. стельмах). д збираючи книжки, я почув, як надворі загуркотів віз, як заскрипіла наша хвіртка, обізвалась радісно качка, забряжчали одні й другі двері, і на порозі, наче весняночка, стала розрум’янена і осяйна мар’яна (м. стельмах)

      пропоную скласти такий текст на тему "земля-годувальниця":       люди з пошаною ставляться до землі, називають її своєю годувальницею. і недарма. земля дарує людям свої плоди: овочі, фрукти, ягоди. люди вживають ці плоди в їжу. також з землі ростуть і інші рослини, які насичують все навколо киснем. кисень необхідний для існування людства. з рослин також добувають деревину. її використовують на виробництві. окрім цього, з рослин можна зробити тканину. отже, земля є джерелом нашого життя, нашою годувальницею. 

Улісі  день був сірий і похмурий, такий сірий, що плакати хотілося. низькі  хмари повзли над землею. нудний лежав переді мною краєвид. я йшов  і йшов, а окові ні на чому було   відпочити.  нарешті я увійшов у невисокий молодий лісок. попрямував зарослою  та вузькою стежкою. навколо стояли осики. серед їх червонястого листу  жовтими плямами виділялись берези та зеленіли дуби. стежка спустилася у яр. тут біг струмок з коричневою, немов густий чай, водою.  глухо й безлюдно було тут. я перейшов струмок по поваленому дереву.  за яром ліс став зовсім густий. стежку оточували джунглі з сухої кропиви та ожини. незабаром з’явилися кущі здичавілого бузку. серед дерев  заманячили колишні грядки. значить, людина десь неподалік.  я ледь видерся з гущавини на маленьку галявину. тут стояв надійно  захований будинок.  дім мав кам’яний ґанок та дерев’яні колони, які колись давно були,  мабуть, пофарбовані у білий колір. будинок нахилився, як смертельно  поранений, ніби ось-ось упаде. дах був зелений, товстий від пухнастого  моху. могутні лопухи майже закривали двері.  я зазирнув у сіре віконце. хата здавалась похмурою й занедбаною.  одно слово, хатинка на курячих ніжках. бракувало хіба що баби яги.