В останнє десятиліття або трохи більше соціальні медіа міцно увійшли в наше життя. Саме по собі поняття «соціальні медіа» охоплює кілька категорій: блоги, живий журнал, форуми, чати, сайти знайомств і, звичайно, соціальні мережі. По суті, всі вони є платформами для віддаленого спілкування людей, тобто для обміну різного виду інформацією: текстовими повідомленнями, музикою, фото та відео контентом.
Найпопулярнішими серед молоді є такі соціальні мережі: Facebook, Twitter, Instagram, Vkontakte тощо. Деякі з них з часом втрачають популярність, тоді їхнє місце займають інші.
З одного боку, соціальна мережа є дуже зручним інструментом для швидкого обміну повідомленнями, пошуку старих друзів і нових знайомств, зберігання важливої інформації та обговорення актуальних проблем у групах, прямо не виходячи з дому. З іншого боку, психологи й психіатри всього світу б’ють на сполох. Залежність від соціальних мереж занадто часто стає причиною серйозних психічних і нервових розладів, таких як депресія, соціальна ізоляція, аутизм і навіть спроби суїциду у підлітків і молодих людей. На мій погляд, соціальні мережі можуть бути як корисними, так і небезпечними, в залежності від того, хто та як їх використовує. І я хочу спробувати проаналізувати їхні переваги та недоліки.
-Привіт!
-Привіт!
-Ти знаш хто заснував Одесу?
-Ні.
-Слухай...
-Па́м'ятник засно́вникам Оде́си — пам'ятник Катерині II та її сподвижникам — Хосе де Рібасу, Францу де Воллану, Григорію Потьомкіну та Платону Зубову. Розташований в місті Одеса на Катерининській площі. Споруджений 1900 року архітектором Юрієм Дмитренком, скульптором Михайлом Поповим, інженером А. А.
-Ого,а я й не знала про це.
-Дякую.
-А щось знаєш про музеї.
-Так,але не про ті,що є в Одесі.
-Оде́ський археологі́чний музе́й НАН України — найстаріший в Україні археологічний музей, науково-дослідний інститут Відділення історії, філософії та права НАН України, входить до складу Південного наукового центру НАН України та МОН України.
-Тепер буду знати.
-Бувай!
-До зустрічі!
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Твир на тему : шо треба україні щоб розвивалася мова.
Я шаную свою рідну мову. Вона для мене – скарбниця нових слів, гарних виразів, мудрих висловлювань. Я вчуся жити та пізнавати світ за її до Тому я добре ставлюся до своєї рідної мови та хотів би дбати про неї теж. Адже вона дарує меня багато зі своїх надбань.
Звичайно, я можу небагато, оскільки я лише одна людина серед мільйонів. Але все одно слід піклуватися про мову щодня. Я думаю, найкраще для мови – це розмовляти нею. Адже вона має жити та розвиватися. Мова, якою не говорять, поступово щезає. Але розмовляти треба теж не будь-як, а правильно.
Спілкуватися з іншими людьми слід грамотно, правильно будувати речення. Не слід вживати лайливі слова, тому що це засмічує мову. Ще варто обмежити вживання жаргонізмів, сленгу, інакше мова стане примітивною.
Також велика кількість іноземних слів у мові «ріже вухо», робить її якоюсь недоладною. Якщо вживати в мовленні половину іншомовних слів, наприклад, русизмів, то буде суржик. На жаль, зараз мало хто дбає про чистоту свого мовлення. Тому кажуть, що суржик в Україні вже перетворився на окрему мову.
Варто також навчитися писати рідною мовою грамотно, без помилок. Треба багато читати рідною мовою, щоб дізнаватися нові слова та знати своїх письменників та поетів. Цікаві книжки можна рекомендувати тим, в кого рідна мова - інша, але хто вивчає нашу мову як другу.
Свою мову треба добре знати – це набільше, що можна для неї зробити. Її не треба нав’язувати. Але треба завжди бути готовим показати її іншим людям у всьому її багатстві та красі.