Інадо! меленькій твір опис памятника тарасу шевченку

є в харкові місця, відомі кожному жителю міста. вони внесені в усі екскурсійні маршрути міста. тут призначають побачення, сюди харків'яни неодмінно ведуть гостей, які приїхали до них здалеку. тут можна побачити і іноземні делегації. такі місця - дзвіниця успенського собору, покровський монастир, пам'ятник т. г. пам'ятник великому кобзареві займає особливе місце в списку відомих місць столиці слобожанщини. відкритий 24 березня 1935 року, він і зараз залишається одним з найбільш значних досягнень вітчизняної монументальної скульптури і є яскравим символом дружби і братерства українського і російського народів. пам'ятник тарасу шевченку - своєрідна візитна картка харкова. дорогу до нього легко знайде навіть той, хто вперше приїхав до харкова. пам'ятник височіє між головною магістраллю міста - сумської вулицею, і центральною площею, яка з отриманням україною незалежності отримала назву площа свободи. дуже вдало вибране місце, точно розраховані розміри монумента (його загальна висота 16,5 метрів, висота статуї поета 5,5 метрів), гармонійна підпорядкованість архітектурних і скульптурних елементів посприяли тому, що пам'ятник відразу органічно вписався в ансамбль міста. пам'ятник стоїть у мальовничому місці - в саду імені т. г. шевченка. одна з алей саду веде до національного університету імені в. карамзіна; за іншою алеї від пам'ятника можна потрапити до ще одного споруди, яке варте уваги, кіноконцертному залі «україна». цей зал кільцем обступили старі і молоді дерева саду шевченка. тут до саду примикав один з найстаріших в україні зоопарків, історія якого налічує понад сто років. тим не менш, серцем цього дивовижного куточка харкова є пам'ятник кобзареві. бронзова статуя шевченка піднята на тригранний пілон. навколо нього на виступах, яке поступово зростають, розташовані шістнадцять фігур, які уособлюють собою всю історію україни. шевченко коштує, ледь схиливши в задумі непокриту голову. скульптор зупинив ту мить, коли поет збирався зробити крок - в ньому весь порив, весь рух. на плечі накинуто пальто, права рука стиснута в кулак. у зовнішності поета, в його суворому обличчі, в зсунутих бровах, в енергійному жесті руки відчувається сила незвичайної людини, яка присвятила своє життя і талант україни, свого народу, людини, який залишив нащадкам велику творчу спадщину. на творчості шевченка виросло чимало поколінь сучасних художників слова. стоячи біля пам'ятника, ми ніби чуємо в шумі дерев, які оточують пам'ятник, вічні слова поета.

напиши большой  и каменый))

Що таке відповідальність?   в сучасному світі молодь знає багато нових слів, таких як лайк, смарфон, айпад, фейсбук. а от чи знає сучасна молода людина таке , здавалосяб, просте слово, як відповідальність? чи розуміє вона значення цього слова? давайте подумаємо. що ж це таке? згідно вікіпедії, відповідальність - це свідоме ставлення особи до норм, цінностей суспільства, до своїх обов*язків. а я хочу пояснити, як розумію це слово я. буває, що школяр просить взяти додому щеня. якщо батьки послухають його, і у них вдома з*явиться тваринка, то кожен з них, а в першу чергу школяр, несе за неї відповідальність . тобто він повинен годувати її, дбати про неї. вигулювати. а в разі хвороби - лікувати. це - соціальна відповідальність. або ж інша ситуація. відповідальність за свої вчинки. якщо хлопець від нудьги зателефонує на номер 03 і викличе швидку, то тут вже буде кримінальна відповідальність. адже за цей час, поки швидка мчала на   хибний виклик, якась дуже хвора людина не отримала вчасно медичної . кожен з нас несе в цьому житті відповідальність. батьки - за своїх дітей, діти - за свою поведінку, всі ми - за наші взаємини, поведінку,  ставлення до тієї чи іншої ситуації.   тому я вважаю, що відповідальність - це як совість. якщо ти не вчинив нічого поганого, то й на душі в тебе спокійно. якщо ж ти десь схибив, був байдужий до чужої біди чи навмисне до неї призвів - тобі доведеться за це відповідати. якщо не перед людьми, то перед богом і своєю совістю. ось що таке, на мою думку, відповідальність.

Одного разу створив Бог хліб. На одному стеблі було дуже багато колосків. Люди перестали шанувати хліб. Побачив це Бог, та й розгнівався. Пішов він на поле зашморгнув колоски на стеблі. Уже тільки один колосок на кінці стебла зостався, коли біжить собака й кіт. І стали вони Боже не зривай хоч цього колоска!". Змилувався Бог зоставив один колосок на собачу та на котячу долю . Люди стали й того колоска собі забирати. А собака й кіт теж біля чоловіка держаться, щоб він давав і їм трохи хліба. І сваряться кіт з собакою. "Це мені Бог зоставив колосок", - каже собака . А кіт на теє :"Ні це я випрохав".

Объяснение: Надеюсь ответ если не сложно поставьте Я стралась