1. небажан…ий, невпізнан…ий, небуден..ий, недоторкан…ий, невдоволе..ий, невблаган..ий, невпин..ий, невизнан..ий, невиму¬шений, незбагне..ий, незакс.ий, невихова..ий, нездолан..ий, незамін..ий, незрівня..ий, недокона..ий, неоціне..ий, недопи¬сан…ий, незмін…ий, несказа..ий, ненаста.тій, нужде..ий, незна..ий, неодміний, ненаголоше..ий, необмеже..ий, не скінче..ий, огнен..ий, скажен..ий, ..ий, антен..ий, тьмян..ий, вроджен..ий, ден..ий, орлин..ий, неждан..ий, адресован..ий, однозмін..ий, вікон..ий, роз’єднан..ий, олов’ян..ий, нескінчен..ий, електрон..ий, дерев’ян..ий, умотивован..ість, безліч..ю, доповід..ю, вартіст..ю, у сміливост..і, плот..ю, за галуз..ю, смерт..ю, з розкіш..ю, віс..ю, чверт..ю, підні…ся.

небажаний , невпізнанний , небуденний , недоторканий , невдоволений ,невблаганний , невпинний ,невизнаний , невимушений, незбагненний ,незаксний , невихований , нездоланний , незамінний , незрівнянний ,недоконаний, неоціненний , недописаний , незмінний , несказаний , нужденний , незнайомий , ненаголошений , необмежений, не скінченний , огненний , скажений, ,антенний ,тьмяний ,вроджений, денний ,орлиний, нежданний ,адресований ,однозмінний, віконний, роз'єднаний, олов'яний ,нескінченний, електронний , дерев'яний ,умотивованість ,безліччю ,доповіддю ,вартістю ,сміливості, плоттю , за залузю ,смертю , розкішшю, віссю ,чвертю ,піднісся.

Щастя... У кожної людини воно різне. На мою думку, найбільше щастя — відчувати, що ти потрібен людям.

Щастя — це відкривати незвідане. Першовідкривачі нових земель були, мабуть, дуже щасливими людьми. А якими ж щасливими виявилися космонавти — першовідкривачі космосу! Чехословацькі мандрівники Зігмунд і Ганзелка — щасливі наші сучасники: вони своїми очима бачили природу і людей Африки, Америки, Азії, Європи, зняли багато документальних фільмів, написали дуже цікаві книги.

Щастя — це відчувати красу рідної природи, як Т. Г. Шевченко, П. Г. Тичина, І. С. Нечуй-Левицький, В. М. Сосюра... Мабуть, велике щастя випало М. Коцюбинському, коли він, мандруючи Прикарпаттям, збирав матеріали для своєї повісті "Тіні забутих предків".

Бути щасливим — це означає бути всебічно розвиненою людиною, любити свою Вітчизну, рідну природу, мистецтво, працю, справедливість. Але бувають обставини, яких людина не може подолати, яку б силу волі вона не мала. Я часто запитую себе: чи була Леся Українка щасливою? Адже все свідоме життя її сковувала, мучила важка хвороба. Нелегко їй жилося, але скільки сонячної радості в її ліричних творах! Герої її поезій, поем, драматичних творів своїми роздумами і глибокими над природою відстоюють щастя людини.

А пейзажі у ранніх поезіях Павла Тичини і "Мисливські усмішки" О. Вишні!

Глибоко підчувати красу природи, дбати про її збереження на щастя людям — важливе завдання нашої літератури. Тому мені дуже подобаються з українських письменників М. Чабанівський, А. Малишко, Д. Панличко. Їхні герої — великі правдолюби. Але для щастя людніш цього замало. П. А. Грабовський писав, що милуватися благодатними куточками природи можуть і філістери, люди байдужі до долі "роду, до трудящих. Я вважаю, що щасливі ті люди, які палко люблять свій народ.

Sofia Shelest

Комбинезон Sofia Shelest Аврил КОМ824 140 см Розовый (200...

1 104 грн

Топ продаж

Дивіться також

Давление снижается за 15 минут! 120 на 80 в любое время дня

На мій погляд, щастя кожної людини — знайти себе в труді.

І тут на думку спадають рядки з вірша Т. Шевченка "Минають дні, минають ночі..."

Не дай спати ходячому,

Серцем замирати

І гнилою колодою

По світу валятись.

А дай жити, серцем жити

І людей любити...

Як бачимо, поет виразив у цих рядках велику любов народу до праці. Коли людина не працюватиме, вона буде зайвою у суспільстві. Пост закликає любити труд.

Людина в труді стає кращою, світлішою. Тільки в труді розкривається її душевна і зовнішня краса.

Отже, головне щастя — це натхненна праця багатьох людей нашої країни, в тому числі, і праця вчителя.

Я встигла зробити ще зовсім мало. Адже я тільки закінчую школу. Житгя попереду. Мене захоплює фізика. Вона відкриває мені чудовий світ науки і техніки. І якщо вступлю до педінституту — буду найщасливішою людиною в світі. Людина повинна прожити свій вік прекрасно, залишивши по собі добру пам'ять.

Странно но я 6

Багато в Україні є красивих міст і сіл, але найбільше мені подобається рідне місто. У ньому я народився і живу, тут я познайомився зі своїми друзями, пішов у школу. Мій дідусь живе разом з нами. Він часто розповідає цікаві історії про наше місто і його мешканців. І в школі на уроках народознавства та історії вчителі розповідають нам про славетне минуле нашого рідного краю.

Колись, у сиву давнину, в степу виникла невеличка фортеця. її збудували козаки, які мужньо захищали свій народ від татар. Закінчилась війна, фортеця перетворилася спочатку на містечко, а потім на велике місто — справжній промисловий і культурний центр. У ньому є багато проспектів з красивими будинками, театри і кінотеатри, зоопарк, парки відпочинку.

З мамою у вихідні дні ми прогулюємося його чепурними вулицями. Мені приємно бродити в тіні дерев вулицями і дивитися на все, що відбувається навколо, бо я своє місто дуже люблю.