Вправа 509 синтаксичний розбір слів

1.Вже полетіли у вирій пташки, вітер осінній листя зрива( Підмет : пташки, присудок: полетіли; в другій частині: підмет: вітер, присудок: зрива)

2.Дощ накрапає, і бродять тумани біля річки( підмет: дощ, присудок: накрапає; в другій частині: підмет: тумани, присудок: бродять)

3.Зашепотіли збудженні листочки, заметушилась у траві комашня( підмет : листочки, присудок: зашепотіли, підмет: комашня, присудок: заметушились)

4.Вовк линяє, але він вдачі не міняє.( підмет: вовк, присудок: линяє, підмет: він, присудок: не міняє)

5.Життя не має ціни, але воля дорожча за життя( підмет: життя, присудок: не має, підмет: воля)

Вигук виражає почуття, емоції, волевиявлення мовця, не називаючи їх. Вигуки вживаються у художніх творах і служать засобом виразності (захоплення, спонукання до дії). Це особлива частина мови, вона не є самостійною і не служить засобами зв'язку в реченні, а наголошує на емоційному стані людини, заклику, звертання, мовному етикетові, переживання. Виділяються вигуки знаком оклику, комами, іноді беруться в лапки.

1. — О! Річка сховалась була і нема: замурувала річку

і зима .

2. Ой каштанове диво, ой каштанова врода

частка долі моєї, горда слава киян .

3. Ах, як не  хочеться листу з дерева падати .

4. Гей, несу  я фарби та пісні, гей, мандрую від хати до хати .

5. Зайшов у двір: «Добрий день, добрі люди!»

6. На добраніч вам, ниви, й тобі, зозуле .