Твір-опис улюбленного міста . іть , будь ласка !

Київ — це столиця нашої країни, її серце та мозок. Київ є одним з найстаріших міст Європи. Йому понад півтори тисячі років. Багато пам’ятає Київ. Пам’ятає нашестя Батия і Чінгісхана. У його брами стукали шведи і яничари. Його голову хотіли схилити кайзерівські війська. Але Київ, здавна гостинний до друзів, повен лютої ненависті до ворогів. Про це розповідають пам’ятники, які любовно зберігає народ.

 

Київ по праву називають містом стародавньої культури, чудесним архітектурним пам’ятником. Він стоїть, як живий пам’ятник нашої славної героїчної історії, овіяний сивою старовиною, поетичними переказами, чудовими легендами. Справжня прикраса нашої столиці — Софійський собор. «Диво велике», як називали його наші далекі прадіди. В порівнянні сучасними будовами він не високий, але коли стоїш дивишся на його дзвінниці, здається, що він своїм куполами торкається неба. Поставив його Ярослав на місці «битви злої» з печенігами, де його військо перемогло. Ще й досі сперечаються історики про час заснування собору. Уже в XI столітті на його стінах люди видряпували молитви, побажання, ставили дат думаючи, що написана молитва швидше дійде до Бога. Такі написи називаються «графіті» і відповідно до них виходить, що собор старіший, ніж думали раніше. Вивчення собору ще не закінчилось, його стіни ховають ще багато таємниць. Софійський собор — справжня перлина мистецтва, символ духовності, витвір народного генія, який передається від покоління до покоління. В 1990 році за ініціативою ЮНЕСКО Софійський собор внесено до Списку Всесвітньої спадщини людства.

Людина за звичаєм намагається бути оригінальною. Намагається жити так, щоб і робота давала йому задоволення, і дозвілля було змістовним, і захоплення - цікавими. Не завжди і не усім, звичайно, це вдається. Часто так і говорять: він «знайшов себе в науці», вона - в спорті і тому подібне. Але я хочу сказати зовсім не про те. Чи потрібно в житті наслідувати інших людей? З поганими прикладами усе зрозуміло. Хоча, напевно, і «дуже правильно» хоч раз за своє життя, не подумавши, вчинити щось погане «за компанію», щоб був він «як усе». Наприклад, увесь клас вирішив втекти з контрольної роботи. Ти розумієш, що це марно: контрольну однаково перенесуть, та і батьків до школи викличуть. Коротше кажучи, буде скандал і нотацій не оберешься. Але ти робиш як усе. Бракує сміливості бути самим собою.Багатьом властиво дотримуватися моди, стилю одягу, певних захоплень, В цьому немає нічого поганого. Але це у тому випадку, якщо цей стиль людині підходить. А то що ж виходить? Усі хочуть бути модними, а разом означає, що усі одягнені однаково, зачіски у усіх однакові - як з інкубатора. Усі на дискотеку поспішають, а у тебе до цієї музики серце не лежить, хочеться щось шанувати проте йдеш разом з усіма, щоб потім не перешіптувалися, не хихикали, поглядаючи скоса на тебе. Хоча навіщо ж «втрачати себе» і боятися висловити власну думку?З красивими прикладами складніше. Бути чесним, справедливим, небайдужим, ерудованим - хто ж цього не хоче? А ось з вибором професії… Припустимо, батьки - хороші лікарі. І сина свого з дитинства готують до цієї професії. Наслідувати батьківський приклад, звичайно, річ благородна. Але чи до душі вона людині? Чи стане він насправді хорошим лікарем? Як я вважаю, наслідуючи навіть найкращі приклади, потрібно йти своїм шляхом, робити те, що тобі до душі. Жити так, щоб розум і серце у тебе були в згоді.

За підрахунками вчених за три з половиною століття з планети безповоротно щезли 46 видів звірів і 94 види птахів. Люди знищили таку корисну тварину, як морська корова, або сирена. Її безформне тіло сягало 9 метрів, важило до 40 тонн, а молоко було смачним і цілющим. Ще один приклад – мандрівний голуб, який помер у зоопарку на початку нашого століття. Величезні зграї цих птахів знищували заради смачного м`яса.Під загрозою знищення зараз біля 1000 видів тварин. Багато їх занасено в «Міжнародну Червону книгу» - це документ совісті людини.Отже,у природі всі тварини потрібні. Кожна займає своє місце і має певне значення. Їх потрібно,щоб зберігся світ, у якому ми живемо, потрібно зберегти всю різноманітність тварин і рослин вас тільки не забувати: Кожна тварина варта любові. Кожного дня і кожну хвилинку Оберігайте всяку звіринку. Тільки добра їм потрібно бажати.