Діалог дискусійного характеру (10-14 реплік) на описану ситуацію після уроку основ здоров'я на тему "що ми їмо? " між учнями виникла дискусія.один зних твердить , що треба чітко дотримуватися режиму харчування , свідомо підходити до того , що і як ми їмо, а інший заперечує : "я не звертаю уваги на їжу".

   Скласти діалог дискусійного характеру про важливість здорового харчування пропоную так:
- Ой, Іване, ну й нудний був урок. Та й тема така нецікава.
- Чого це, Андрійко? Здорове харчування - основа нашого здоров'я.
- Невже й ти в це віриш? Це ж безглуздо!
- Так, вірю. Адже це є науково доведений факт.
- Я ж їм взагалі що хочу: чіпси, сухарики, колу. І нічого, живий.
- Ти ж усвідомлюєш, що це все не надовго?
- Ні, якщо в мене нормальний та здоровий шлунок, то я й через 10 років перед тобою цим похизуюся.
- З плином часу ти можеш отримати гастрит або виразку. Тоді ти зміниш свою думку. Проте, буде пізно. Адже ти будеш вимушений до кінця днів сидіти на лікувальній дієті.
- Та невже? І чого ж це?
- В тих же сухариках та чіпсах є спеції, що руйнують наш організм зсередини. А колою то й взагалі можна чайники чистити.
- Я й не знав! Так що, тепер ці смаколики ніколи їсти не можна?
- Можна, просто не щодня, та й навіть не раз на тиждень. І ніколи не слід вживати ці продукти замість сніданку, обіду та вечері. Ці прийняття їжі повинні бути повноцінними.
- Дякую, я спробую, проте не знаю, чи вийде в мене...
- Якщо потрібна буде підтримка - клич мене. Вже пролунав дзвінок, нам час бігти.

ответ: культура. ми часто чуємо та вимовляємо це слово, але не завжди чітко розуміємо його значення. культура включає в себе багато складових. це і поведінка, і ставлення до оточуючих і власна обізнаність…

то чи можна вважати культурною сучасну людину? на мою думку, зовсім не кожен з нас взагалі розуміє значення цього слова. часто доводиться спостерігати за підлітками, які можуть дозволити собі нецензурно висловлюватися,  сміятися та голосно розмовляти у громадському транспорті чи в інших місцях громадського користування. хіба ж можна їх вважати культурними? вони взагалі не виконують найелементарніших норм поведінки. те ж саме можна сказати про тих, хто смітить на вулицях, грубить старшим, не поступається місцем у транспорті… це все, як не дивно, культура. культура поведінки, без якої неможливо стати самодостатньою та цілісною особистістю.

буває й інакше. нібито вихована і культурна людина. з усіма ввічлива, і бабусі місцем поступиться, і з сусідкою привітається, а вдома… вдома родина страждає від поведінки цієї людини. вона може нагрубити, образити близьких ні за що, зіпсувати всім настрій з самого ранку і спокійно йти на навчання чи на роботу. найчастіше так поводяться саме підлітки, але буває, що і дорослі вдома не вважають за потрібне стримуватися. таких людей, звичайно, не назвеш культурними, адже їхня невихованість і безкультурність появляється з найближчими і найдорожчими людьми.

  то яка ж роль культури в житті людини? на мою думку, величезна. можна бути освіченою людиною та багато знати, та якщо ти не будеш вміти спілкуватися, не знатимеш елементарних правил культури поведінки, то навряд чи зможеш чогось досягти. звичайно, зустрічають по одягу, але подальше спілкування можливе лише тоді, коли людина має певні навички, і культура в цьому дуже є.

у більш загальному, широкому значенні слово «культура» означає культурні надбання нашого народу. але, на мою думку, ці значення нероздільні. адже людина, яка не дотримується культури поведінки навряд чи оцінить будь-які культурні надбання. все велике починається з малого, і саме з кожного з нас починається культура нації. а сьогодні ознаки цієї «культури» можна побачити майже скрізь. на скількох історичних пам`ятках, будь це пам`ятники, палаци чи просто будівлі, які належать до національного надбання українців, залишили свої «відбитки» наші сучасники? це і різноманітні написи різного змісту (по типу «тут був вася»), і графічні зображення, яким тут явно не місце… 

не знаю чти в форматі зно

 Книга дає нам знання, учить жити. Лише за до книги ми можемо відкрити для себе нові світи, поринути у думки автора і знайти відповіді на багато питань. Я дуже люблю читати. Однією з моїх улюблених книжок є "Не час для драконів" Сергія Лукьянека. Це чудова фантастична історія про подорож двох друзів до чарівної країни, яка була завжди поруч, але люди за своїми клопотами просто не помічали її. На прикладі головних героїв ми вчимося добру і дружбі. Саме вони є втіленням милосердності і відваги. Ще важливою якістю книжки є те, що вона містить безліч цікавих і корисних фактів, що стали мені у нагоді в повсякденному житті. Я дуже рекомендую вам прочитати цю книжку. Ви обов"язково отримаєте безліч вражень.