Написати портретний нарис людини (мами, тата, брата)

За найпоширенішою версією скіфи належали до іранської групи народів індоєвропейської сім'ї (версія заснована на аналізі слів з мови скіфів, які трапляються в писемних пам'ятках тих часів, переважно грецьких. Кількість слів — близько 200, переважно імена людей). Антропологічно сколоти степової зони відповідали морфологічним варіантам Зрубної культури.[6]

У перських та індійських джерелах скіфи відомі як сака та шака відповідно.

За Діодором походять від Скіфа, сина Зевса. Він мав синів Пала і Напа. Саме Пал вважається предком палів (скитів).

Геродот повідомляє три перекази про походження скіфів: «За розповідями скіфів, народ їх — наймолодший з усіх. А було це так. Першим жителем цієї ще безлюдної тоді країни був чоловік на ім'я Таргитай. Батьками цього Таргитая, як кажуть скіфи, були Папай і дочка річки Борисфену богиня Апі. Такого роду був Таргитай, а у нього було троє синів: Ліпоксай, Арпоксай і наймолодший — Колаксай. В їх царювання на Скіфську землю з неба впали золоті предмети: плуг, ярмо, сокира і чаша.

Першим побачив ці речі старший брат. Ледве він підійшов, щоб підняти їх, як золото запалало. Тоді він відступив, і наблизився другий брат, і знову золото було охоплене полум'ям. Так жар палаючого золота відігнав обох братів, але, коли підійшов третій, молодший, брат, полум'я згасло, і він відніс золото до себе в будинок. Тому старші брати погодилися віддати царство молодшому. Так от, від Ліпоксая, як кажуть, сталося скіфське плем'я, зване авхати, від середнього брата — плем'я катіар і траспіїв, а від молодшого з братів — царя — плем'я паралати. Всі племена разом називаються сколотами, тобто царськими. Елліни ж звуть їх скіфами.

Так розповідали скіфи про походження свого народу. Вони думали, втім, що з часів першого царя Таргитая до вторгнення в їх землю Дарія (512 р. до н. е.) пройшло якраз тільки 1000 років.

1. найглибше в оповіданні «федько-халамидник» розкрито характер другорядного героя (б) толі.

2. федько за вдачею протиставляється (г) толі.

3. словами ін раптом повертається й віддає змія. навіть принесе ще своїх ниток і охарактеризовано (а) федька.

4. головний герой — особа, яка перебуває в центрі уваги письменника, навколо нього розгортається сюжет, він найбільше охаракте­ризований. головного героя літературного твору описують досить детально, автор приділяє йому найбільше уваги, він , як правило, з'являється на початку твору й діє аж до самого кінця, його вчинки виписані ретельно, ім'ям головного героя часто називають художній твір. у оповіданнях переважно є один головний герой, рідше два. у оповіданні «федько-халамидник» головний герой федько, його ім’ям названий твір.

5. другорядні герої відрізняються від головних, бо вони діють поряд із головним, до­повнюють своїми діями розвиток сюжету, відіграють важ­ливу роль у глибшому розкритті характеру головного героя. вони також можуть мати яскраві характери, проте вони поступаються своєю зна­чущістю перед головною дійовою особою. такими героями в оповіданні «федько-халамидник»   виступають толя, спірка, стьопка, васька, грицик, батьки федька й толі.

6. знайдіть і прочитайте портретні характеристики толі, федька та його тата.

федько. «руки в кишені, картуз набакир, іде, не поспішає. федько навіть груди підставляє, так наче йому тільки того й хочеться, щоб його вдарили каменем. чуб йому стирчком виліз з-під картуза, очі хутко бігають».

толя. «це була дитина ніжна, делікатна, смирна. він завжди виходив надвір трошки боязко, жмурився від сонця й со­ромливо посміхався своїми невинними синіми очима. чистенький, чепурненький, він зовсім не мав нахилу до федькових забав. але цей халамидник неодмінно спокушав його, і бідненький толя приходив до­дому задрипаний, подраний, з розбитим носом… толя — чистенький, ніжний, з щічками, як проскура».

батько федька. «стомлений і сердитий. руки сиві од олова літер, які він складає в друкарні. щоки теж ніби оловом налиті, худі-худі, борода на них така рідка, що видно крізь неї тіло».

7. толя так і не зробив висновків із трагічної ситуації. це видно із такого вчинку: «коли федькова труна сховалася за рогом вулиці й не було вже ні­кого видно. толя відійшов од вікна, перекрутився на одній нозі й по­біг гратися з чижиком. цього чижика він сказав федьковій матері віддати йому, бо він йо­го виграв у федька».

8. можливо, федьку, знаючи слабкість толі, не треба було ставати учасником спору. та вся відповідальність за події на річці лягає на толю.

9. якими рисами своєї вдачі ви схожі на толю, а якими — на федька? з якими свого характеру вам треба боротися?