Запишіть пропонований текст у розмовному (у формі діалогу), офіційно-діловому й епістолярному стилях. “викладач української мови, яку звуть тетяна альбертівна, поставила студентові 134 групи оцінку “незадовільно”. цей студент, на ім’я олексій онуфрієнко, з оцінкою не погодився та звернувся до декана факультету політичних наук. більше того – засмутився і не пішов до університету наступного дня”.

Розмовний стиль.
- Слухай, у нас тут таке сталося вчора! Наша "українка" Тетяна Альбертівна вліпила Альошці "пару"!
- Якому Альошці?
- Та Онуфрієнкові з 134-ої...
- І що?
- От уяви собі! Альошка почав Альбертівні доводити, що оцінка несправедлива, а потім просто до декана побіг!
- Ну нічого собі! До декана філологічного?
- Якби ж то! До того, що на факультеті політичних наук!
- Ну і що ж тепер буде?
- Та хто його зна! Олексій навіть до університету сьогодні не прийшов! Переживає!..
Офіційно-діловий стиль.
                                          Декану факультету політичних наук
                                          студента 134-ої групи Онуфрієнка Олексія
                                 Заява
Довожу до Вашого відома, що викладач української мови Петренко Тетяна Альбертівна оцінила мою контрольну роботу на "незадовільно". Вважаю оцінку несправедливою об'єктивно розібратися у ситуації, що сталася. Мою контрольну роботу додаю до цієї заяви.
Я дійсно засмучений. Завтра не піду до університету.
19.09.2016                                                 Онуфрієнко Олексій

Епістолярний стиль.
Дорогий друже Петре! Хотілося би написати щось приємне, та, на жаль не щастить мені останнім часом. От писали ми контрольну з української мови. Я був упевнений, що добре написав. Я ж готувався! І от розгортаю роботу - а там "двійка"! Я ледь не заплакав, повір! Та хіба нашій Тетяні Альбертівні щось доведеш? 
Сам не чекав від себе, що я зробив! Взяв ту контрольну і пішов в деканат. Ну, наш: політичних наук! Декан саме в кабінеті був. Вислухав мене, але толком нічого не сказав... Розберуся, мовляв, з тобою, Онуфрієнко... Група яка? Я кажу: 134-та, а в самого уже ноги трусяться. Ну і що тепер  буде? Я сьогодні до університету не пішов. Такий настрій паршивий! І, головне, я ж знаю, що робота пристойно була написана! Я ж готувався! Ех!.. Ну бувай! Твій друг Альошка.

якось    давно   у марiчки було день народження.виповнинось тодi марiчi 8 рокiв.

Мама вирiшила зробити для дитини свято тому поклилака друзiв марiii, та ще там буду мама тото та бабуся марiчки

Але  марiю подумала як бабуся сяде за стiл в неї руки трясутся

А подруги смiятися будуть нехай бабця за стiл сiдати не буде!

Коли дiвчинка сказала це мамi в мами потекла сльоза ! Вона була дуже засмучена

тому мама поклала скатертину та пiшла в кiмнату

Дiвчинка зрадiла що подруги не будуть смiятись...

Коли мама вийшла з кiмнати сказала:-Бабуся прийти не зможе ось передала вiдкритку там було написано:Вiтаю внученька з днем народження бажаю всього найкращого та будь справжньою людиною!

Объяснение:

Історія-це не тільки наше минуле,це наша найбільша цінність, наша основа.Олександр Довженко колись сказав:"Народ, що не знає своєї історії,є народ сліпців" Адже хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього. Я вважаю, що минуле -це своєрідний досвід, який ми передаємо від батьків,дідів,наставників. Без інформації попередників так ніколи б і не дізналися традиції,звичаїв,культури,форм поведінки.Тому кожен із нас повинен знати історію свого народу,своєї держави. Без минулого не має сучасного,без традицій немаєнового,без колишнього немає теперішнього. Для народу його історія-це не просто минуле,це його душа.Той,хто не знає національної історії, ніколи не зможе зрозуміти свого народу і діяти на його благо.