Скласти и записать текст-розповидь про прочитану книжку

Варіант 1 «Пітер Пен»

Нещодавно я закінчив читати книжку «Пітер Пен». У ній розповідається про пригоди трьох дітей Венді, Джона та Майкла після їхнього знайомства з незвичайним хлопчиком Пітером Пеном. Він ніколи не дорослішає. На острові в Пітера є особиста фея Дінь-Дінь. Венді стала мамою для всіх хлопців. Та потім їх викрав пірат Крюк, а Пітер зумів їх врятувати. Врешті всі діти повернулися додому, крім Пітера. Мені було дуже цікаво читати цю книгу.

Варіант 2 «Хобіт»

Нещодавно я прочитав книжку «Хобіт» Джона Толкіна. Вона мені надзвичайно сподобалася. У ній йдеться про подорож хобіта Більбо, дванадцятьох гномів та чарівника Гендальфа до Самотньої гори. Під горою дракон стеріг золоті скарби гномів, які ті хотіли повернути. Дорогою з героями траплялися неймовірні пригоди. Особливо було смішно та страшно, коли їх зловили тролі. Вони хотіли з’їсти хобіта та гномів та почали сперечатися, як їх готувати. А ще мене вразив політ героїв з орлами. Там було багато ще цікавого, а завершилося все добре.

Варіант 3 «П’ятеро юних сищиків та вірний пес»

Остання книжка, яку я прочитав, це детектив «П’ятеро юних сищиків та вірний пес». У ній розповідається про друзів, яким вдалося розкрити злочин. Вони дуже розумні діти, особливо Фатті. Їм допомагав його дружелюбний собака. Діти встигли розгадати, хто підпалив котедж у їхньому містечку раніше за поліцейського містера Гуна. Він був товстим, злим та не дуже розумним. А злочинцем виявився сам хазяїн котеджу. Це дуже захоплива історія. Я до самого кінця не зміг вгадати злодія. Тепер я хочу прочитати всі книжки про юних сищиків.

Іменникове:шапка господаря, ручка дверей, щира бесіда, моє щастя, пожовкле листя, уміння промовляти, народна пісня, червона сукня
прикметникове:червоний від сорому, білий від снігу, білий від снігу, вдячний учителю, дуже сильний, залежний від усього, змушений відмовити
дієслівне:знімав на фотоплівку, возив сіно, шанувати батьків, навчився грати, вітатися ґречно, піклується про мене, ішла берегом, читати швидко, плакати слізьми, простувати дорогою, тішить думку, трохи зім’ята, вишиваючи сорочку, ледве світало, розбито вщент;

1 варіант

Я пишаюся своїм татом. Він мудрий і розумний, високий і красивий, дуже сильний, зворушливий і ввічливий. Папа дуже сильно любить мене і маму.

Мій тато найкращий, його звуть Руслан. Він дуже веселий і життєрадісний чоловік. Ми любимо, робити щось разом. Коли мама на роботі ми з татом готуємо їй смачну вечерю. А на вихідних ми все сім’єю ходимо в парк: їмо солодку вату або морожене, катаємося, на атракціонах в загальному веселимося як можемо. Одного разу в тирі тато виграв мені великого плюшевого ведмедя. За характером ми з татом схожі разом ми любимо, грати в настільні ігри: монополія, шашки, доміно, шахи. На канікулах ми їздимо на риболовлю. Я майже навчилася ставити намет. Минулого тижня ми з татом зловили величезного коропа. І мама зварила нам смачну юшку.

Мій тато працює столяром на меблевій фабриці. Руслан виготовляє меблі. Спочатку він шліфує дерево, потім, надає дереву потрібний колір, обтягує тканиною або шкірою. Збирає всі частини воєдино і виходить чудова меблі. Шафи, дивани, крісла, столи все це справа рук тата Руслана. Він майстер своєї справи!

Я люблю тата і ніжно називаю його «татком». Мені з ним добре! Він завжди буде прикладом для наслідування.

2 варіант

Своїм батькам ми завдячуємо. І справді говорять: «Батьки-ні ті, хто народили, а ті, хто виростили» Вони доглядали за нами, коли ми були зовсім маленькими і не могли оцінити їх турботу, вони були підтримкою і опорою у всіх наших починаннях і прагненнях. Пощастило тим дітям, за якими всюди слідували обидва їх земних ангела-хранителя: мама і тато. Що ж означає батько в житті кожної дитини? Адже це не людина, що приносить гроші і іноді грає з тобою в шахи або відеоігри. Ні. Особисто для мене батько зробив і робить дуже багато.

Мій тато завжди багато працює, і ми нечасто можемо годинами сидіти разом. Я анітрохи не шкодую про цей факт, тому що головне не кількість часу, а сенс з яким воно було проведено. Я люблю, коли батько, приходячи з роботи запитує про моє шкільний день або про те, куди я ходила сьогодні гуляти, я рідко скаржуся на свої проблеми, тому що розумію, що цілком зможу з ними впоратися сама. Мені здається, що якість не скаржитися на дрібні проблеми мені дісталося саме від нього. Він рідко сумує або входить в тугу. Як може справжній чоловік проявляти постійну слабкість на очах у своїх дітей? Мені подобається наші розмови «по душах». Він рідко злиться на мене, а якщо злиться, то обов’язково у справі. Найчастіше я сама розумію, що була неправа.

 

Лаятися і сваритися я можу тільки з мамою. У мене з нею виникають невеликі, дрібні проблеми у взаєминах. Я терпіти не можу, коли вона їх виносить на огляд батька. Вона завжди виставляє мене винною, і батько думає, що я не поважаю маму. Я ніколи не розуміла, як батько сімейства може піднімати руку на близьких йому людей. Мій тато навіть в пориві злості ніколи нікого не зачепив пальцем. І це не через те, що він м’якотілих і не може проявляти твердість, коли треба. Ні, це зовсім не так я вважаю, що більшість проблем можна вирішити без фізичної сили. Моя мама каже, що тато товстошкірий і не може проявляти ніжність. Тут я з нею погоджуюся, тому що, дійсно, батько не завжди може перейнятися поглядом або проявити проникливість.

А знаєте, що я люблю найбільше? Свої дні народження. Скільки б мені не було років, я завжди можу відчути себе маленькою дівчинкою саме в цей день. У дитинстві батьки завжди приходили рано вранці мене вітати. Папа завжди обіймав мене і говорив кілька настійно-доброзичливих слів на майбутній рік. Тоді і саме тоді виявлялася вся його ніжність і батьківська турбота. Мені не потрібно було допитлівой уважності круглої рік. Лише в день народження я можу і до сих пір відчути себе маленькою татової донькою.

Незважаючи на те, що я дівчинка, тато не проявляє до мене менше уваги. Я рівно також можу з ним дивитися програми про полювання чи риболовлі. Ми анітрохи не дічімся цього, і сприймаємо як належне. Я не стала пацанятком для того щоб завойовувати більше уваги батька, мені завжди всього вистачало з лишком.

Як же виглядає мій тато. Хм, не варто говорити «мій тато самий сильний і красивий». Це і так зрозуміло всім. Зовнішність мого батька звичайнісінька. Він середнього зросту, з коротко стриженим волоссям, ця зачіска залишилася у нього ще з армії, очі карого кольору з глибоким подтоном. Важливий навіть не сам колір очей, їх форма, а вираз, з яким вони дивляться на тебе. Часом, батько дивиться на мене настільки суворим поглядом, що мені тут же хочеться сховатися і не з’являтися. Іноді в його очах грають добродушні смішинки або іскра зайнятості і ревності. Навіть важко висловити словами всю виразність очей мого тата. Одне можу сказати, я дуже рада, що мені дісталися його очі.

Наостанок можу сказати, що я дуже люблю свого тата і безмірно рада, що він завжди зі мною.

Объяснение: