Короткий твір на тему "літо чудова пора"

Літо! Яке б воно не було - спекотне або прохолодне, посушливе або дощове, сонячне або похмуре - воно завжди закінчується занадто швидко.

Кожен місяць літа має свій колір, смак і запах. Ось червень повний запаху свіжої полуниці, розквітає всіма тонами зелені, вабить смаком свіженького огірочка з городньої грядки. Червень - це добрий чарівник, що веде нас у світ фарб і звуків розкішної літньої природи.

Липень  -  верхівка літа. У нього свої фарби: індиго васильків, фіолет флокс, засмага на наших тілах. Він пропах кропом, зеленим бадиллям, липовим цвітом. Відкувала зозуля, відцвіли липи, достигли суниці. Гримлять грози, струмують зміями по небу блискавки, виблискують зірниці, тюлевими фіранками пропливають білі хмари. Спека, спека.

А ось і серпень - місяць злив, кущі, потемнілі від дощу, невловимий смуток про кінець літа. У полі пишається наливне колосся, а по землі стеляться білі тумани. Запах свіжоскошеного сіна на луках. Коралова бузина, жовтизна стиглих груш, бузкові, рожеві, червоні айстри у вазі на буфеті.

Що може бути краще цієї невимовної принади літа?!

Відгук на прочитану книгу «Паперовий янгол» О. Бусенко. Твір.  Нещодавно я прочитала цікаву книжку Ольги Бусенко «Паперовий янгол». Мені вона дуже сподобалась. ЇЇ обкладинка ясніла красивим малюнком. Та й у книжці різнобарвних картинок було чимало. Я із захопленням роздивлялась їх. Вони було просто дивовижні!
     Мені сподобались не тільки гарні малюнки, а й чудові оповідки, які складала Яринка. Кінець кожної розповіді , мов віночок із квітів, закінчується коротким вступом до нової казочки. Мені хотілось якнайшвидше дізнатись: що ж буде з героями далі?
     Події у книзі відбуваються у чарівних історіях, які не залишають читача байдужими, викликають багато емоцій. Я сумувала з Яринкою за ангелом та щиро раділа, коли художниця зробила близнюка. Мені сподобалось як невдоволений Хо-хо змінився через маленьке цуценя. Добре, що спроби сільського голови викрасти усіх бабусиних ляльок закінчились невдало. Переживання у мене викликали втрата голосу у гусака на ім’я Парубок та дивні і некорисні поради, що йому давали, а також полон дівчинки Волошки. Була вдячна двом хлопчакам, бо вони врятували дівчинку. Я знаю , що хмаринки високо-високо і жодна драбина не зможе досягнути до них , але я читала і уявляла собі той чудовий дощ, який оживляє все різними барвами. А який чарівний сон приснився, нарешті, Яринці? Мені теж подобається подорожувати, особливо коли ми з нашою першою учителькою ідемо на прогулянку в парк або їдемо на екскурсії .Я також раділа за дружбу Принцеси та Пірата, троля Ганса і кішки Мусі, Середи та Вареника. А історія про тигра, зебру і крокодила вчить нас добре говорити про інших. Намалював хлопчик Вовчик малюнок , підписав «Злий крокодил» і став крокодил злим, захотів з’їсти розумного тигра та веселу зебру.
     Під час читання мене дуже звеселило те, що усі герої книги не постраждали, а навіть дехто дечому навчився. Наприклад, Мишко Бублик. Він зрозумів, що телеманія – серйозна хвороба. Щоб пізнати світ, треба свій вільний час менше присвячувати тільки одному телевізору. Про Мишка я читала у неділю вголос татові, мамі і моєму старшому братові, який полюбляє часто сидіти за комп’ютером. Мені дуже хочеться, щоб мій брат узяв приклад з Мишка Бублика.
     Яринка дуже любила складати цікаві історії. Я гадаю, що це була її найцікавіша та найулюбленіша розвага. Я думаю, що вона була б хорошою подругою. Ця дівчинка ласкава, ввічлива, завжди бажає до
     Коли я читала, мене охоплювали хороші почуття: радості, цікавості, співчуття, любові. Це джерело знань навчило мене, що важливі дружба, щире спілкування, творчість, справедливість, доброта. Добре, що є такі цікаві твори, і було б добре, щоб і інші діти їх залюбки читали. Пропоную всім дітям прочитати цю книгу та серцем зрозуміти її.

Художній :  
КрКрасівая обкладинка книги манила мене. Вона яскраво переливалася на сонці і була кольору крові. Коли я взяла її в руки, то відчула її ніжну обкладинку, зроблену зі шкіри. Назву книги було написано золотавими буквами посередині цієї "рани" Коли я відкрила її, то прекрасна старовинна   палітурка й шорсткі сторінки, що нагадують сторінки старої газети, відразу закинули мене в інший світ, який був більш насичений дивовижними фарбами  і в якому не було проблем. Ця книга не дає моїй душі спокою й донині