Есе на тему етикет та культура моєї родини

оїй родині багато традицій і деякі з них навіть мені дивними. я вважаю, що у кожної сім’ї повинні бути свої традиції, так як саме вони об’єднують рідних людей. традиції дозволяють нам почути голос предків, відчути їх поруч з нами. наприклад, в моїй родині щороку на великдень бабуся будить всіх рано вранці і відрізає всім по пасочці і дає по яєчку, після чого ми можемо потім назад лягти спати і додивитися свій сон. мені так і не відомо, чому в цей день треба так рано вставати, а бабуся каже, що так було в її дитинстві і тепер вона повторює весь цей ритуал за мамою.

ще одна традиція, яка мені більше до душі – це щороку першого вересня зустрічатися з близькими родичами і сидіти в кафе. я розумію, що всі в цей день гуляють, але саме ми запрошуємо родичів. це став саме той день, коли ми хоча б раз на рік можемо зустрітися і поспілкуватися. також у моєї бабусі є стереотип про те, що новий рік необхідно зустрічати в новому одязі, щоб рік був щасливим, тому ми завжди одягаємо на себе нові сукні. ще є одна кумедна традиція, яка по ідеї не повинна була нею стати: як тільки ми всією сім’єю збираємося на риболовлю і їдемо туди, то мама забуває нагадати татові про те, щоб він захопив з собою снасті. у підсумку виходить, що ми виїжджаємо просто відпочити куди – небудь в гарне місце, так і не наловивши риби.

всі ці традиції по-своєму забавні і незрозумілі, але це традиції моєї родини і мені вони подобаються. ти вже знаєш точний день, коли все здійсниться і чекаєш його, тобі стає забавно від того, що твої батьки часом бувають неохайними, хоча самі вчать тебе таким не бути. я дуже люблю свою сім’ю і поважаю її традиції. мені дуже хочеться, в майбутньому, перейняти деякі традиції зі своєї сім’ї і перемістити їх у вже свою нову створену сім’ю.

Моя  бабуся дуже хороша людина. вона завжди піклується про мене, дає мудрі поради і є.  мені з нею завжди хороше,  тому що бабуся  найрідніша людина для мене. у  цьому  році я святкуквав свій  день  народження. з*їхалися всі мої рідні, прийшли друзі та однокласники. звичайно  ж бабуся також приїхала до мене. вона завжди пам*ятає про мене, тому і подарувала такий подарунок, про  який я мріяв багато часу.  це справжня  колекція для  гри в піратів. всі гості проявили свою вихованість і привітність, а я в свою  чергу був люб*язним  з ними.бажали  мені  здоров*я  та  відмінних  успіхів  у  навчанні. ми святкували до пізньї ночі.  розійшлися тільки тоді, коли гості потомилися. бабуся залишилася на  ніч. я  вдячний  її за  те, що вона для  мене справжній друг і порадник!

Отже. що таке дружба? насамперед, потрібно пам'ятати, що ніякої «дружби» не існує. тобто, існують відносини між людьми, які можна якимось чином характеризувати, і існує традиція називати певний тип відносин дружбою. але ніякої самостійної сутності під назвою "дружба" немає. є тільки реальні живі відносини, без імен і чітких обрисів.звідси випливає, що поняття, на кшталт "справжньої дружби", "справжньої любові" і тому подібних, по суті своїй, абсурдні. якщо реально існують тільки конкретне взаємодія між конкретними людьми, то як можна проводити межу між сьогоденням і не-сьогоденням, між дружбою і не-дружбою, між любов'ю і не-коханнямпроте, якусь грань проводити таки прийнято. і робиться це на основі штучної шкали оцінок. тут ситуація така ж, як якщо б спостерігати за хвилями в море. одні йдуть зліва-направо, інші - справа-наліво. а які з них справжні? як відокремити одні хвилі від інших, якщо все залежить від того, з якої ноги і на яку сторону встав спостерігач? так чи інакше, склалося вважати, що хвилі поменше - це дружба, а хвилі крутіші - це любов . але важливі щось не ярлички, які ми на них вішаємо, не наші думки, а самі хвилі. тобто, важливі конкретні живі стосунки з живою людиною, а не те, як ми їх називаємо, і під який шаблон намагаємося їх підігнати. так чи варто взагалі міркувати про те, що таке "справжня дружба"? давайте краще подивимося, що під дружбою розуміється на практиці, і до чого все це призводить.