Так хто ж такий інженер, звідки і коли він з'явився? Інженер – це особа, яка одержала завершену вищу освіту з визначеного фаху.
Інженер – це творець нової техніки.
Первісно інженерами називали людей, які керували військовими машинами. Поняття громадський інженер з'явилось у XVI столітті в Голландії стосовно будівництва мостів та шляхів, потім інженери з’явились в Англії, а після цього в інших країнах.
Перші учбові заклали для підготовки інженерів були створені у XVII віці у Данії в XVIII віці – у Великій Британії та Франції. В Росії, до складу якої в той час входила Україна, перша інженерна школа була заснована Петром I у 1712 році в Москві.
У Петербурзі було відкрите Гірське училище, яке було прирівняне до Академії у 1772 році, інститут шляхів сполучення (1809 р.), а з 1882 року – інститут громадянських інженерів, інженерна академія (1885 р.).
У XX столітті підготовка інженерів бурхливо розширювалась як у високорозвинених країнах Європи, Aмepики і Азії, так і в Радянському Союзі, який прийшов на заміну Російській імперії.
Фактори, які сприяли визріванню інженерної праці
Нижче ми розглянемо основні фактори, які сприяли визріванню інженерної праці:
Технологічна революція.
За довгий час здійснились зміни у системі "людина-техніка", обумовлені становленням машинного виробництва, яке міститься у передачі техніці ряду людських функцій; машина виникає з того моменту, коли знаряддя перетворюються з "знаряддя людського організму у знаряддя механічного апарату."
У результаті переходу функції безпосереднього управління знаряддями від людини до машини ознаменувало собою повний перехід у всій технічній системі, після якого вона почала розвиватися по новим шляхам. Виникнення машин визначило початок нового вторинного етапу у розвитку техніки механізації виробництва.
Необхідність винаходити та пристосовувати у промисловості piзнoгo роду машин викликало потребу у спеціалістах, які спроможні здійснювати цю діяльність не від випадку до випадку, а завжди. У результаті з’явились робітники та інженери, на яких покладалась задача працювати переважно головою.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Сонечко яскраво світило, тому в парку було радісно та ясно. Я познайомився там з хлопцями, ми разом носилися по доріжках, ховалися між деревами. Ми розкидали листя ногами, набирали цілі букети та розкидали по вітру. Ще ми валялися в купах жовтого листя. Воно було таке чисте та свіже, що ніхто не боявся забруднитися.
Було весело. Шкода, мами потім на нас нагримали. Мовляв, досить дихати холодним повітрям, що це ви горлом застуду ловите. І справді було холодно, я був у куртці, шарфі та шапочці. Після біганини стало жарко , ми сперечалися з мамою, чи потрібно знімати шапку. В підсумку прийшли до компромісу. Я спершу зняв шапочку, але потім надів знову.
Поверталися ми додому на заході сонця. Чудовий осінній день минув! Шкода, він виявився коротким, адже восени темрява настає рано. Після школи час прогулянки промайнув так швидко. А починався цей день похмуро. Вранці сонце довго видряпувалося крізь осінні хмари. А потім осінь вирішила подарувати нам гарний день перед дощами. Щоб ми добре відпочили та не сумували потім