Твір з прислівниками як засіб підсилення вивиразності,

Наша класна кімната знаходиться на другому поверсі.

Висота приміщення близько трьох метрів. Три великих вікна виходять на східну сторону. Денне освітлення є достатнім. Стіни жовтого кольору. Приміщення просторе і добре освітлене.

Парти нові дерев’яні світло-коричневого кольору. Вони стоять посередині приміщення у три ряди по п’ять штук у кожному. Позаду парт є шафа. Вона коричневого кольору, дерев’яна і полірована. У ній розміщується наочний матеріал, навчальна література. На стіні висить топографічна карта України.

Попереду парт з лівої сторони стоїть стіл для вчителя. Він коричневого кольору, дерев’яний, містить достатню кількість шухляд. Поруч зручний стілець. Біля учительського столу знаходяться комп’ютер і принтер. У центрі на стіні перед партами висить сучасна маркерна дошка. Вона виготовлена із спеціального матеріалу, по ній зручно писати.

У приміщенні є багато вазонів з квітковими рослинами. Вони збагачують повітря киснем.

Опис кімнати свідчить про наявність всього необхідного для навчання.

Відповідь:

Уже на порозі затишної оселі моєї бабусі я вловлюю запах пиріжків. Ох, ці пиріжки! Вони такі смачнючі! Ми всі її онуки тільки й мріємо скоріше приїхати до неї в гості на пиріжки. Бо її пиріжки, на наше переконання, — це неперевершений кулінарний витвір мистецтва. Бабуся знає, як ми полюбляємо її пиріжки, тому завжди до нашого приїзду намагається приготувати чималенько.

Мені приємно ігати, як бабуся готує цей неповторний виріб з неземним смаком. Спершу вона готує запарку з молока, борошна, цукру та дріжджів. Поки запарка настоюється, щоб почати підходити, тобто мають з'явитися бульбашки, вона готує "поле діяльності". Усе з кухонного столу прибирається, бо віднині на цьому плацдармі будуть з'являтися пухкенькі, пахучі, візерунчасті пиріжечки. Бабуся кожен пиріжок прикрашає то листочком, то колосочком, то зубчиками, то якимись квіточками.

Я помітила, що бабуся завжди вдягає чистенький білий фартушок, ніби готується до якогось святкового дійства. А ще вона посміхається до кожного пиріжка ще й примовляє: "От славний козачок! А ходи-но до свого війська!" — і саджає його в рядочок до інших на лист. Коли стрункі ряди пиріжків — козачків заповнені, вона змащує їх яйцем, збитим із молоком. До того ж робить це великою гусячою пір'їною.

Для мене це якесь чародійство: і пір'їна, і примовляння бабусі, і її святковий вигляд. Може, тому й пиріжки такі смачні — пресмачні.