Граматична основа простого речення, як правило, складається з підмета і присудка- головних членів речення (у реченні Я розповідаю підметом є слово я, присудком- розповідаю).
Проте у деяких реченнях (односкладних) вона може бути представлена одним головним членом (Світає. Встаю. Йду. Думаю.)
Речення, в яких є лише граматична основа, називається непоширеними.( Ліс шумить)
Ті, в котрих є хоча б один другорядний член речення- поширеними. (Ніч прийшла в місто).
Речення можуть поширюватися означеннями й додатками, але не обставинами (Глибокі борозни літ (М. Хвильовий)), оскільки обставина передбачає наявність дієслова-присудка. Інколи називні речення можуть починатися вказівними частками ось, от, он (Ось іКаховка (О. Довженко)).
У називних реченнях може бути наявна оцінка предмета чи явища мовцем, що виражається різноманітними частками та окличною інтонацією (От тобі й свято! Ну ймісто! Що за нахаба!)
Називні речення найчастіше вживаються в художньому, публіцистичному і розмовному стилях мовлення (Вечір. Тиша. Зорі).
anchutk3016
04.04.2023
Н.в. білолиций хлопець р.в білолицього хлопця д.в білолицьому хлопцю з.в білолицього хлопця о.в білолицим хлопцем м.в на білолицьому хлопцю н.в довгошия жирафа р.в. довгошиєї жирафи д.в. довгошиїй жирафі з.в довгошиєї жирафи о.в довгошиєю жирафою м.в на довгошиїй жирафі н.в сергіїв мопед р.в сергієвого мопеда д.в сергієвому мопедові з.в сергієвого мопеда о.в сергієвим мопедом м.в на сергієвому мопеді н.в столітня війна р.в столітньої війни д.в столітній війні з.в столітньої війни о.в столітньою війною м.в на столітній війні н.в великий район р.в великого району д.в великому районові з.в великого району о.в великим районом м.в на великому районові н.в материна пісня р.в материної пісні д.в материній пісні з.в материної пісні о.в материнею піснею м.в на материній пісні н.в материнська пісня р.в материнської пісні д.в материнській пісні з.в материнської пісні о.в материнською піснею м.в на материнській пісні
Aleksandrovich_Mitoyan1138
04.04.2023
Моя школа - це мій другий дім, тут я навчилась читати, писати, потоваришувала з багатьма цікавими людьми і саме головне тут я стала освітченою людиною. в школу я завжди ходжу, як на свято, адже я знаю, що тут завжди цікаві уроки, вчителі стараються розяснити, щоб все було доступним і як завжди мене тут чекають вірні друзі.а коли тебе чекають і потребуються в тобі, ти хочеш все зробити як найкраще. моя школа це невиличка споруда, але яку населяють прекрасні діти і прекрасні спеціалісти. моя школа - це мій дім, а мій дім - це моя фортеця, яку я захищаю.
Ответить на вопрос
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Які другорядні члени можуть бути наявні в поширених називних реченнях? чому?
Граматична основа простого речення, як правило, складається з підмета і присудка- головних членів речення (у реченні Я розповідаю підметом є слово я, присудком- розповідаю).
Проте у деяких реченнях (односкладних) вона може бути представлена одним головним членом (Світає. Встаю. Йду. Думаю.)
Речення, в яких є лише граматична основа, називається непоширеними.( Ліс шумить)
Ті, в котрих є хоча б один другорядний член речення- поширеними. (Ніч прийшла в місто).
Речення можуть поширюватися означеннями й додатками, але не обставинами (Глибокі борозни літ (М. Хвильовий)), оскільки обставина передбачає наявність дієслова-присудка. Інколи називні речення можуть починатися вказівними частками ось, от, он (Ось іКаховка (О. Довженко)).
У називних реченнях може бути наявна оцінка предмета чи явища мовцем, що виражається різноманітними частками та окличною інтонацією (От тобі й свято! Ну ймісто! Що за нахаба!)
Називні речення найчастіше вживаються в художньому, публіцистичному і розмовному стилях мовлення (Вечір. Тиша. Зорі).