Твір з використанням професійних слів та термінів моя майбутня професія.журналіст або юрист

Коли я замислююся про свою майбутню професію, в першу чергу мене цікавить її корисність та практичність. Є багато професій, які на сьогодні в моді, про які всі мріють. Наприклад, економіст, юрист, журналіст, рекламіст, менеджер. Але модна професія не завжди така потрібна в суспільстві, як думають випускники шкіл. Потім, наприклад, важко знайти роботу разом iз сотнями таких же, як ти. Так що у виборі своєї спеціальності я не буду озиратися на моду і на рекламу. Я хочу стати будівельником.
Чому я зробив такий вибір? Професія будівельника — справжня чоловіча професія. Вона дуже цікава та вимагає високої кваліфікації. Ця робота відповідальна і високооплачувана, тому що дуже затребувана. Умілі будівельники необхідні завжди, тому що, хочеш не хочеш, а нові будівлі створювати потрібно. Старі будинки руйнуються з часом. Навіть для того, щоб реконструювати стару споруду, потрібна робота будівельників: інженерів, виконробів, кваліфікованих робітників.
Міста не обійдуться без нових висотних будинків, офісних будівель, торгових центрів. Мені хотілося б створювати різні будівлі. Наприклад, бізнес-центри чи виставкові зали сучасної архітектури. Подібні будівлі я бачив на фото в Інтернеті і в журналах. Ще хотілося б докласти зусиль до сворення зручних і просторих будинків, квартир для людей. Щоб ніхто не жив в тісноті і незручностях.
Можна побудувати ще театр в старовинному стилі. Такий, щоб не можна було його відрізнити від шедеврів світової архітектури. Або унікальний міст через річку, як у Києві через Дніпро. А про те, що хороші будівельники дуже потрібні, коли десь створюється нова фабрика чи завод, я навіть не згадую! Замало придумати нові технології, ще потрібні люди, які втілять їх у життя! І ці люди — будівельники.
Від праці будівельника завжди є практична користь. Я вибрав професію будівельника, бо хочу бачити реальний результат своєї праці. А ще я хочу бачити, що цей результат потрібен людям, що вони радіють красі і зручності будівель, які я будував.

     Скласти текст про співочу пір'їнку пропоную так:
     Кожна людина має особистий неповторний талант. Хтось гарно співає, хтось дуже реалістично малює, хтось випилює надзвичайні фігурки з дерева, а хтось вміє смачно готувати. Безперчно, кожен має сферу, у якій може похвалитись своїми вміннями. На мою думку, ці таланти просто ще не віднайдені. Якщо краще пошукати, то вони обов'язково знайдуться! Моя співоча пір'їнка - це кулінарія. Здавалося б, що кожна людина вміє готувати їсти.. Але я цим цікавлюсь по-справжньому. Найбільше я люблю готувати десерти. Я вже навчився пекти шарлотку, брауні та слоїки. Цей талант в мене прокинувся не одразу. Але зараз я щасливий, що маю улюблену справу. Тож, якщо ви досі вважаєте себе безталанними, просто краще пошукайте власну співочу пір'їнку!

Є на світі дивовижний птах — Стрепет. Він співає... чим, як ви думаєте, діти? Він співає крилом. Має він у своєму крилі особливу співучу пір'їнку. Летить Стрепет, і коли захочеться йому співати, то розправляє крила так, що співуча пір'їнка висувається і настроюється на спів. Лунає тонкий свист. Схожий він і на звучання найтоншої струни, коли по ній водити смичком, і на пісню вітру в тонкій стеблині очерету. Та ось трапилось лихо. Загубив Стрепет співучу пір'їнку. Випала вона й упала на землю. Захотілось Стрепетові поспівати, а співучої пір'їнки немає. Маленький Сергійко знайшов на землі співучу пір'їнку Стрепета, підняв її, побіг — і пір'їнка заспівала. Почув Стрепет спів своєї пір'їнки, прилетів до хлопчика й просить: — Хлопчику, віддай мою співучу пір'їнку. Я не можу жити без пісні. Повернув Сергійко Стрепетові співучу пір'їнку. Багато років прожив на світі чоловік, що виріс з маленького Сергійка. Часто він згадував Стрепета, думав: «У кожної людини є своя співуча пір'їнка. Нещасливий той, у кого такої пір'їнки немає ».