Запозичені слова про театр а а також про примыщеня театру

Спектакль, декорації, актори.

1. Скільки частин має складне речення з різними видами зв'язку?

а) тільки 2 б) тільки 3 в) 2 і більше

2. Укажіть правильне твердження:

а) у скл. реч. з різн. видами зв'язку між частинами стоять тільки сурядні або підрядні зв'язки;

б) сурядні, підрядні, безсполучникові зв'язки;

в) тільки безсполучникові;

3. Укажіть схему речення ( розділові знаки пропущено) <<Вилетіла пташка із гнізда інші птахи тихо дивилися на неї що й не могли подати жодного знаку своєї уваги>>

а) [ ], [ ], (...) б) (...), [ ] - [ ] в) [ ], (...) : [ ]

4. Який розділовий знак пропущено в реченні?

Я знав _ на сонці навіть плями є, мені в контрастах відкривалась суть ті, хто сумління береже своє, завжди серця, мов прапори, несуть (С. Жуковський).

а) кома; б) двокрапка; в) тире;

г) крапка з комою

5. Якій зі схем відповідає подане речення?

Хіба ж під вечоровими яворами, у головах яких стояли зорі, а в ногах жебони вода, таким ввижалося власне свято? (М. Стельмах).

а) [ ], (у яких...), а [ ], [ ]?

б) [ }, (у яких...), а [ ], [ ]?

в) [, (у яких..., а (...), ...]?

г) (Хіба...), (у яких...), а [ ], [ ]; Д. [, (у яких...), а [ ], [ ]?

6. Які зв'язки притаманні реченню?

Погано було мені, іншим здавалося, що я просто сплю.

а) бесполучниковий та підрядний

б) бесполучниковий та сурядний

в) підрядний та сурядний

г) підрядний, безсполучниковий та сурядний

7. У якому реченні неправильно розставлені розділові знаки?

а)Є прадавні скарби, що намертво лежать у землі, і є живі скарби, що йдуть по землі від покоління до покоління, огортаючи глибинним чаром людську душу (М. Стельмах).

б) Погортайте сторінки сивих віків, і вам відкриється багато поетичних таємниць, і ви почуєте голоси творців, імена яких так розгубила історія, що вже навряд чи знайдемо багатьох сіячів, чия поетична нива, ставши народною, квітує й сьогодні (М. Стельмах).

в) Крізь шибки вікон стежили за рекрутом сиві бабусі і він, вітаючись із сусідами йшов вузенькою вулицею, де поряд з іншими убогими хатами стояла його хата з трьома вікнами і такою давньою покрівлею, що вже замість соломи виднівся суцільний мох з, якого буйно росли окремі стеблини жита (А. Шиян)

8. У якому реченні спочатку йде сурядний зв'язок, а потім безсполучниковий?

а) І виднілося мені з-за вікна щось темне та принишкле, а поруч стояв мій тато; трохи постояв він та пішов.

б) Я не хотіла було відповідати йому на запитання, але щось перемкнуло мене і я відповіла.

в) Білосніжний лебідь плавав в озері біля мого будинку, і деколи йому кидали шмаття хліба, які він неохоче їв.

9. Вкажіть речення, яке відповідає схемі [ ], (що...), [ ]

а) Біля крамниці чується дикий регіт жіночки, що купила капелюх дешевше, ніж її подруга.

б) Падає кристально-чистий сніг, що затримався майже на 2 місяці, маленькі діточки ловлять його своїми язиками.

в) Він мало було не відкусив хліба, що впав на землю, але його вчасно зупинила добра сусідка.

10) Йде до нас чарівна осінь, вся така золотисто-помаранчева, ніби кірка апельсину притрушена золотими блискітками. Усі вже давно її чекають, бо літо було зовсім неврожайним. Діти хочуть назбирати опале листя, яке звичайно сиплеться із крон дерев. Вони чекають, я чекаю, бо так люблю цю незвичайну пору року.

＞Вкажіть речення із підрядним і безсполучниковим зв'язком:

а) четверте б) друге в) перше г) третє.

Більше немає фантазії, пробач..

Жили на одній березі дві пташки-сусідки. Одна з них  - Сорока, вважала себе великою панею, ходила лише у капелюшках, була дуже заможною і не мала дітей. Інша - Горобчиха. Ця була скромною, одягалася сіренько, у неї була купа галасливих діточок-гороб*ят, які завжди хотіли їсти.
Сорока завжди вихвалялася своїм розумом і багатствами. На ринку вона завжди купувала лише найдорожчі делікатеси. А Горобчиха була тихенькою, мовчазною, бо завжди мала один клопіт - як прогодувати своє сімейство. Тому й на базарі вона купувала лише хліб та дешевий сир. Одного разу зустрілися сусідки по дорозі на ринок та й пішли поряд. Аж раптом бачать - лежить на стежці два камінці. Один - блискучий, аж сяє на сонечку. А інший - тьмяний, сіреньки. От Сорока, будучи хитрою, відразу схопила блискучий, та й каже - цей діамант не для тебе, сірої мишки, тобі вистарчить і камінця. Та й гордо пішла геть. А бідна Горобчиха зітхнула тяжко, підняла камінець, та й думає: " Ну хоч діткам принесу гратися". Але взяла та й потерла камінь. І раптом камінь засяяв. Під шаром пилу виявився справжній діамант. Горобчиха занесла його на базар, продала та й стала жити зі своїми дітками у достатку.
А що ж Сорока? Вона всім вихвалялася, що це справжній діамант. Але одного разу побачив цей камінець Грак-ювелір, та й посміявся з пихатої Сороки. Це виявився звичайнісінький шматок скла.
Ось така історія. Не все те золото, що блищить.