Складить речення з диалектним словом.

Словник діалектних та маловживаних слів

А

Аги — вигук невдоволення і розчаруванняАгі́й — вигук розчарування, невдоволення, здивування, обуренняАди́ — ось, глянь, дивись, поглянь, бачишАйбо — алеАйно — так (ствердження)Амбонія — амвонАнцуг — костюмАр — 0,01 гектараАра́пник — канчук, нагайкаАрша — вузька лопата для копанняАршин — російська міра довжини, запозичена від татарів; десь 65 сантиметрівА́фини — ягоди чорниціАчей — очевидно, мабуть, можеАя́ — так (ствердження), вживається в іронічному тоні

Б

Ба — то (то туди, то сюди)Баба-бранка — баба-повитухаБабити — приймати пологиБа́бка — пристрій, на якому клепають косуБавитися — бавитися, тратити часБагака́ти — говорити розтягуючи слова (про священика); протяжно, по-церковному читатиБагати́р — тут: багачБагнути — бажатиБа́дати — обстежувати, оглядати хворогоБаді́ка — сільський дядькоБадя — сільський дядькоБай — бал, бенкетБайбарак — сукняна курткаБайка — тут: невелике ділоБа́йор — кольоровий пояс, сплетений з вовняних нитокБа́йфус (на байфус пустити) — розтратити, розтринькатиБайцува́ти — протравлюватиБалагу́ра — візник з возом (підвода) для перевезення вантажів і людей на далекі відстаніБалган — лісорубська хатина круглої формиБалта — сокираБалуваний — розбещений (про дітей)Балюватися — бенкетуватиБалюка — коров’ячий кизякБаль — тут: бенкетБанда — оркестр, музикаБандури — австрійська прикордонна охорона, стражникиБа́нка — народна назва австрійської монети та купюри в дві крониБанкар — працівник банкуБа́нно — сумно, тужноБа́нта — поперечинаБанува́ти — сумувати, тужити, журитисьБараба — лісорубБарабу́лі — картопляБарабу́ля — картопляБараниця — укривало з кожушаного овечого хутраБа́рда — широка теслярська сокираБардичка — теслярська сокираБарз — дужеБа́ртка — гуцульський топірецьБатяр — хуліганБахур — хлопчикБацула — гаман з грішмиБачі — дядькоБачік — дядькоБгачки́й — гнучкийБевка — пісна бідняцька страва-бовтанкаБеґар — кийБегарі — кийБедзатися — бігти, рятуючись від ґедзів (про худобу)Без — бузокБезбогий — убогийБезрога — свиняБендюх — кендюх, шлунок з худобиниБербени́ця — висока вузька гуцульська діжечка для перевезень молочних продуктів на верховому коніБе́рдо — западина поміж гір, захаращена камінням і поваленими деревамиБе́рівка — барило, бочечкаБе́рня — колодаБеса́ги — дві з’єднані одним полотнищем торби, які перекидають через плече (на груди й спину); сакви; подвійна торба через плечеБесажки — перекидні торбиБесяги — така палиця, що коли скажеш “бий”, то б’є, а коли скажеш “досить”, так перестаєБизувати — довіритиБилень — ударна частина ціпаБило́ — стеблоБинда — стрічка, стьожкаБиров — сільський старостаБичівня — підпрягання коней або волів, щоб витягнути важку фіруБияк — ударна частина ціпаБіди́ти — бідуватиБізува́ти — могти, бути спроможнимБіржа — фіакр, віз міського візникаБірова́ти — здужати, бути спроможнимБірува́ти — могти, спромагатися, витримуватиБіцьо — форма звертання жінки до чоловікового братаБічи — бігтиБіяк — ударна частина ціпаБія́к, біячок — ударна частина ціпа, що використовувався при молотьбіБлагий — худий, слабкийБлехавий — блошивийБляшаний — жерстянийБовар — волячий пастухБовгар — пастух коло великої рогатої худобиБовт — крамницяБовташ — крамарБоґанчі — черевикиБогач — кукурудзяний корж, хлібинаБоксо́вий — хромовий (про шкіряне взуття)Бола — лиха хвороба
ТОЩО...

1. 1. Юнак зачаровано дивився на неї, тихо повторюючи: «Як би я хотів бути схожим на Нього!» -Розчаровано Дивлячись на неї юнак тихо повторював про те, як він хотів ббути схожим на нього.

2.Це справді був той талановитий регент, з обличчя якого художник змалював образ Христа і якому на прощання дав пораду: «Ти можеш бути схожим на Нього, якщо чинитимеш так, як чинив Він».---

Це справді був той талановитий регент, з обличчя якого художник змалював образ Христа і якому на прощання дав пораду про те, що він може бути схожим на нього, якщо чинитиме як він.

Объяснение:

1. марійка мовчки дивилась на здивовану подругу. 1.        речення просте. 2.        розповідне. 3.        неокличне. 4.        двоскладне: поширене, по­вне, неускладнене. 5.        підмет марійка, простий виражений іменником. 6.        присудок диви­лась простий дієслівний, виражений дієсловом дійсного способу. 7.        у групі присудка є другорядні члени речення: обставина способу дії мовчки виражена прислівником, залежить від присудка дивилась (диви­лась (як? ) мовчки) і поєднується з ним зв'язком прилягання, непрямий додаток на подругу виражений іменником з прийменником, залежить від присудка (дивилась (на кого? ) на подругу) і поєднується з ним зв'я­зком керування; узгоджене означення здивовану виражене дієприкмет­ником, залежить від додатка (подругу (яку? ) здивовану) і поєднується з ним зв'язком узгодження. 2. 1.        дівчина троянди поливала, і кудись котилась хмар навала, і сміялась осінь за вікном (в.сосюра). 2.        це речення складносурядне, складається з трьох предикатив­них частин: 1) дівчина троянди поливала, 2) кудись котилась хмар навала, 3) сміялась осінь за вікном, 3.        між частинами відношення єднальні (перелік одночасних, сумі­сних дій). 4.        частини зв'язані між собою сурядною (перелічувальною) інто­нацією, сурядними (єднальними) сполучниками. 5.        всі частини складного речення - за моделлю простого речення -двоскладні, поширені неускладнені, повні. перша частина - дівчина троянди поливала - предикативний центр - дівчина поливала; підмет (дівчина) простий, виражений імен­ником жіночого роду, у формі називного відмінка однини: присудок (по­ливала) простий дієслівний, виражений перехідним дієсловом дійсного способу, минулого часу, жіночого роду, однини. зв'язок між підметом і присудком координація, засіб вираження зв'язку флексія – а, інтонація, відношення предикативні. поливала (що? ) троянди - включає прямий додаток, виражений іменником жіночого роду, у знахідному відмінку множини: зв'язок із присудком - сильне безприйменникове керування: засіб вираження зв'язку - флексія –і; відношення об'єктні. 3. 1.        відбились зорі у воді, летять до хмар (о.гончар). 2.        розповідне, неокличне. 3.        безсполучникове, бо засобом зв'язку предикативних частин є інтонація переліку, що виражає логічну однорідність. 4.        речення складається з двох предикативних частин: 1) відбились зорі у воді; 2) летять до хмар тумани. 5.        речення з однотипними частинами. 6.        між предикативними частинами складного безсполучникового речення єднальні відношення (перелік сумісних явищ) 7.        предикативні частини з'єднані між собою, крім інтонації, спів­відношенням способових (дійсний спосіб) форм дієслів — присудків.