1реченя з додатковымы словамы надо

і ось нарешті настав довгоочікуваний день 22 листопада, коли ми сіли в потяг запоріжжя – київ. ніч проминула непомітно – ми в києві! нас зустрів величезний вокзал. а коли ми зайшли до станції метро, нашому подиву не було меж. ескалатор, підземна залізниця та станції, які відрізняються одна від одної – нас вражало все! в столиці багато визначних місць, які варто побачити, але звичайно ж все за один день обійти неможливо.

будь-яка екскурсія починається з огляду найстаровинніших пам’яток, і тому нас насамперед повезли до києво-печерської лаври. багато білокаменних церков з золотими куполами розташувалося серед купи дерев на лівому березі дніпра. справжні ченці в чорному одязі, багато прихожан, дзвони і служба божа у храмі причарували наші душі. нам пощастило, ми були присутні на поминальній службі-молебні за загиблими під час голодомору в 1933 році. там же ми побували у нижніх печерах, де лежать останки різних видатних людей. кажуть, що тут похований нестор-літописець. здається, це місце пронизане давниною. києво-печерська лавра заворожила нас своїм масштабом, величчю, вишуканістю. атмосфера у цьому місці надзвичайна. тут ти відволікаєшся від буденних проблем та знаходиш гармонію.

а ще на території лаври є багато музеїв. в одному з них, музеї мініатюри миколи сядристого, ми побували. тільки у цьому музеї можна побачити унікальні твори, що вражають талантом творця, точністю виконання й, звичайно ж, розмірами. мікромініатюри, представлені в колекції музею, розширюють звичні уявлення про межі людських можливостей, захоплюють не тільки красою, величиною, але й генієм автора. серед мікромініатюр, виставлених у музеї, практично кожна унікальна й неповторна. наприклад, троянда у волосині, підкована блоха, найменший у світі діючий електромотор, караван верблюдів у вушку голки, портрет юрія гагаріна, вирізаний з тернової кісточки, в маковій росинці, найменша у світі скрипка та найменший напис, зроблений руками людини – автограф на торці волосини. цей музей нікого не залишив байдужим і здивував не лише дітей, а й дорослих.

відвідавши києво-печерську лавру, ми вирушили в бік національного музею історії великої вітчизняної війни 1941-1945 років. з перших хвилин перебування на території музею нас вразила велич монументу батьківщина-мати, який видно практично з будь-якого кутка києва. ( до речі, металевий каркас монументу зроблений з неіржавіючої сталі, виплавленої в запоріжжі.) не залишили байдужими нас скульптурні композиції "форсування дніпра", "передача зброї" та чаша "вогонь слави". головний експозиційний музей розкрив перед нами всю історію другої світової війни, історію перемоги радянського народу в боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками, показав всю жорстокість, з якою винищувався наш народ. з цікавістю розглядали ми фото, документи та інші музейні реліквії, розміщені в 16 залах загальною площею 5 тис. кв. метрів, що налічують понад 15 тисяч музейних експонатів. важко передати епоху того часу і все, через що пройшли люди …

-привіт друже!

-привіт

-як думаєш, що сьогодні ми будем робити?

-давай підем сьогодні в кінотеатр на бойовик

- а давай

-я багато чув про фільм "добрий і поганий коп"

- а і справді, в цьому фільмі описуються різні баталії між поліцейськими і законопорушниками. це дуже цікаво спостерігати за їхніми діями. а тобто як злодії змагаються за вкрадені ними діаманти, за ії, за право контролювати район.

-ну тож ходімо дивитися кіно!

-ходімо.

(якщо потрібно, ось слова із твору іншомовного походження)

коп, баталії, поліцейськими, діаманти, территорії)