Складите всё по украински. максимально

Єтака книга, що має бути настільною для кожного. це книга книг - біблія. ій кілька тисяч років, але вона досі щодня  вчить та надихає мільйони людей.  біблія є священною книгою християнської релігії, але почитати її буде корисно навіть атеїстам. кожна людина знайде у цій книзі щось для себе. як би ми не відносилися до релігії як такої, біблія – це, безумовно, значна пам’ятнка духовної культури усього людства. з точки зору християн, біблія є одкровенням самого бога.  у біблії викладені базові моральні закони та принципи. всім відомі  десять заповідей, викладені у старому заповіті: не убий, не вкради, шануй батьків та інші. пройшли сторіччя, але ці моральні закони залишилися незміними і, сподіваються, не зміняться ніколи. напевно, якби всі люди дотримувалися у житті біблійних заповідей, то жити стало б набагато легше. з точки зору науковця-філолога, біблія – ​​це сукупність книг, що писалися протягом декількох століть різними авторами. існує навіть галузь науки – біблістика, яка вивчає як тексти біблії, так і історичні факти, що в ній відображені.      до біблії входять дві частини, старий заповіт і новий заповіт, що, в свою чергу, з 66 книг. тексти біблії дуже різноманітні. наприклад, є там і «писання», що представляють собою своєрідні літературні твори, поетичні та прозаїчні. «книга притч соломонових» багата на афоризми, а у текстах «книга іова» та «екклезіаст» є цікаві роздуми про сенс життя. «пісня пісень» - проникливий зразок давньої лірики. протягом сторічь біблійні образи були джерелом натхнення для поетів та письменників, музикантів, архитекторів. тому знання біблії для кожної освіченої та культурної людини важливо знати біблію. як писав федір михайлович достоєвський, «біблія належить усім, і атеїстам, і віруючим. це книга людства». 

хто знає, скільки дорогоцінних знахідок нині вивозять з україни? бурштин нашої історії має добрий попит за кордоном. але маємо схаменутися: скільки можна заплющувати очі на справді трагічну ситуацію? ! якщо ми не манкурти, перестаньмо, нарешті, торгувати історією своєї землі!

сотні вагонів, навантажених карпатським лісом, перетинають кордони україни щомісяця, сотні гектарів поліських лісів копачі бурштину перетворюють на марсіанські пустелі, луганські й донецькі степи вкриваються вугільними копанками, з річок вимивається пісок, деградуючі українські чорноземи з року в рік не бачать сівозміни й засаджуються соняшником, рапсом або люцерною. варварська псевдогосподарська діяльність давно вже стала ознакою сьогодення і вийшла за межі здорового глузду.

на цьому тлі губиться ще одна жахлива форма розграбування загальнонаціонального надбання — так звана чорна археологія. наслідки діяльності копачів не так помітні широкому загалу, бо не мають, за винятком хіба що поодиноких випадків, широкого суспільного розголосу. але масштаби цього злочину не менші, а може й більші, ніж вирубування карпатських лісів, розробка бурштинових родовищ або луганських копанок.

земля україни багата на свідчення давньої історії — за тисячі років через наші терени пройшли цивілізації й археологічні культури. усі вони залишили тут сліди свого існування — археологічні матеріали й артефакти. кожного сезону тисячі дослідників вивчають археологічні пам'ятки, отримуючи нову неоціненну інформацію про нашу історію.