Диалог на тему в библиотеке на украинском языку

-Доброго дня
-Вітаю Вас
-Будь ласка до ть мені з вибором книги.
-Так звісно,ви мабуть шукєте щось за певним автором?
-Так,мені потрібні книги з зарубіжними віршами
-Я думаю вам підійде ця книга
-Це те що мені потрібно,дуже дякую
-Нема за що,приходте ще

ответ:І ось пролунав довгоочікуваний дзвінок. Автор цього репортажу веде пряму трансляцію з 8-Б і повідомляє, які відбуваються події. Після того як дзвінок з уроку пролунав, увесь клас підскочив на ноги й кинувся до виходу. У класі настає спокій і тиша. І лише чергові раніше тримають караул на своїх місцях.

Двері несподівано відчиняються, і в клас вривається стривожений Іван. Він радісно кричить і розмахує руками. Учень голосно заявляє: «Вчителька не прийшла». Усі діти починають заливатися радісними криками і вигуками. Новина про те, що вчителька англійської мови не прийшла на урок, вразила весь клас. У пориві щастя Іванко бере мокру ганчірку й цілиться в Гришу. Той відбиває влучний кидок. Нещаслива ганчірка потрапляє в руки Грицька і продовжує слідувати по класу. Тут з’являється хранитель порядку — Давидова, яка поспішає записати імена порушників на окремому аркуші. Але несподіваний кидок мокрою ганчіркою знищив усі старання Давидової.

Клас продовжує веселитися. В арсеналі учнів виявляються всі ганчірки та щітки, які перебували в зоні досяжності. Ребров вперто захищається від нападу дівчаток. Він змушений захищатися палицею, у той час як дівчата і не думають відступати.

Пануючий у класі переполох порушує поява Самойлова, який увесь цей час чергував біля дверей класу. Шум затихає. І з’ясовується, що вчителька прибуде на урок із хвилини на хвилину. Як завжди, інформація Івана виявилася неправдивою. Учні починають гарячково приводити все у нормальний стан. Кожен знехотя повертається до свого робочого місця.

Знову лунає дзвінок. Учителька, не поспішаючи, входить в клас. І так до наступного уроку.

Чому слід дорожити дружбою
На світі не так багато речей, які є вічними. Адже золото, коштовні прикраси, вишуканий одяг, дорогі автомобілі, великі будинки - все це цінності несправжні, тимчасові. З часом вони знецінюються, ламаються, псуються, перестають бути модними. А от серед вічних, справжніх цінностей можна назвати три речі. Це віра, любов та дружба. 
"Справжній друг - то найбільший скарб", "вірний друг пізнається в біді" - як часто ми з вами чуємо ці прислів*я, але як рідко замислюємся над їх справжнім значенням.
В сьогоднішній час дуже важко знайти справжнього друга. Так, у кожного з нас є багато друзів, яких я називаю метелики-одноденки. Вони готові піти з вами в кіно чи кафе, до потратити гроші у модних бутіках, посміятися над жартом. Але ці друзі ніколи не підтримають вас у скрутну годину. Навіщо їм друг, якому треба до якого потрібно втішати, тратячи свій час? Вони краще підуть з іншими, везучими друзями у кіно. А невдахи їх не цікавлять. 
А от справжній друг ніколи не залишить вас у біді. Щоб не сталося, яке б лихо не постукало у ваші двері, друг зажди буде поруч, завжди буде готовий до підтримати, розрадити. Він готовий пожертвувати своїм часом, грошима і, навіть, життям заради вас. Ось це і є та сама справжня дружба, яка є вічною і найдорожчою річчю в житті. І тому її, як вельми цінну річ, треба берегти і дорожити нею.