Добродій Іванишин ! , брат Михайло ! , добродійко Тетяно ! , друже Олег ! , товарише Віталій ! , стороже Василенко ! , пане Ковалишин ! , Наталіє Дмитрівно ! , Петро Васильович ! , Катерино Петрівна ! , пані Надіє ! , пан Іванців, колега Михайло, Ілля Сорока, добродій Чиже ! , пане Стебленко ! , Іване Хомич ! , друже Клименко ! , добродійко Сорока ! , студенте Петренко ! , друже Грице ! , пані Ковальова ! , товарише Ткачук ! , лікаре Ігнатенко ! , добродій Бобров ! , колего Лисюк ! , сестре Оленко ! , Ганно Михайлівна ! , Соломіє Дмитрівна ! , Іллє Тимофійович ! .
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Батьківська хата(починається на "навесні хата оживає"іть ласка! (про василька у творі розповідається)
Художник Василь Береговець жив у просторій міській квартирі, але часто сумував за далекою хатою, в якій народився.
Далека батьківська домівка... Нікого не залишилося в тій хаті з їхнього роду. У тій оселі давно живуть чужі люди, які вважають домівку своєю.
Заметена снігами хата ледь блимала невеличкими вікнами з-під сивих брів. А навесні вона оживала. Коли розтавали сніги, зеленими шпичаками найпершими пробивалися півники. Викидала зелене пагіння ружа, з-під землі п'явся любисток. Весна ніби прагнула прикрасити хатину, щоб людям у ній було веселіше.
А коли з теплого вирію прилітали ластівки й поселялися в гніздах під стріхою, хата озивалася заливчастим щебетом. Бо ж відколи вона стоїть на цьому пагорбі, стільки над нею співають ластівки.
Змалку Василька обступали білі стіни, на яких висіли вишиті маминими руками рушники. У кутку піч, на печі часто сушилися жито, пшениця, просо. Василько любив спати на теплому зерні, особливо після того, як набігається взимку, катаючись по кризі.
Усе в тому домі здавалося звичним і рідним. На покуті стіл, застелений скатертиною. Над ним фотографії всього роду і намальовані художником картини. У світлиці було тепло й затишно навіть узимку, коли наставали холоди.