Складання і розігрування діалогів-обговорень з різними співрозмовниками

Для пташки кожна мандрівка на чужину - це нелегка справа. але іноді розлучитися з домівкою змушує люта та холодна зима. сподіваючись на швидке повернення і лекгий політ, кожної осені птахи відлітають у вирій. їх тужливе прощання з батьківщиною не залишає байдужим жодне   та при весь сум, нове місце здалося напрочуд гарним і теплим. пташки вражені багатою поживою вже починають забувати рідне небо. кожен день нове місто, нові крає та як би не було добре на чужині, серце рветься додому. і ось вже радісним щебетанням пташки сповіщають своє повернення додому.

бузок.

      хочу розповісти про дерево, яке росте у моєму дворі. воно називається бузок.

      ще молоде, тому не дуже високе. весною розцвітає ніжним білим цвітом. чудовими пахощами наповнює повітря. у цю пору сидиш на лавці біля бузку, мов у чарівній казці. у спекотну літню пору бузок створює прохолоду та затишок. взимку на гілці висить годівничка. горобці, синички, снігурі щебечуть біля самотньої лавки.

      я люблю свій затишний двір. невисокий бузок прикрашає його.

горіх.

      у моєму дворі росте крислатий горіх.

      колись пташка занесла плід. він пустив корінці. через багато років виросло дерево. він високо піднімається над будинком. після цвітіння завжди рясно покривається . зелені великі листочки та кульки довгий час прикрашають його.

        восени плоди чорніють і на землю. діти люблять поласувати смачними горішками дерева, що росте у моєму невеликому дворі.

яблуня.

      у нашому дворі росте яблуня.

      не одна дитина виросла на його віку. а яблуня щораз цвіте та плодоносить. весною вона вкривається великими біло-рожевими квітами. а восени дає щедрий врожай. її яблука червоні та великі. вони дуже смачні.

      усі у дворі з великим задоволенням смакують соковиті яблуневі плоди.