Твір - опис репродукція картини антона монастирського "запорожець"

Це портрет козака в похідному одязі зі зброєю в руках. Художник намагається зобразити суворого і водночас задуманого запорожця.
На передньому плані картиними бачимо немолоду людину з міцною поставою. Позаду бувалого воїна — сутички, війни, битви. На смаглявому обличчі сліди часу і переживання, адже чоло пооране глибокими зморшками. Густі чорні брови суворо насуплені, в очах причаєний смуток, задума. Орлиний ніс із горбинкою надає обличчю виразу мужності, сили і впевненості в собі. На самому чубі розлігся оселедець. Довгі вуса грізно настовбурчені, а густі, як ліс, брови нависають над очима.
Одягнений чолов’яга у сорочку з жупаном. Зверху, наче шкура ведмедя, обвисає кирея. У міцних руках захисника народу застигла шабля, загартована в кривавих боях.
Образ героя, змальований художником, викликає пошану до вірного сина свого народу, нагадує славне історичне минуле.
На мою думку, художнику вдалося зобразити на картині задуманий і водночас суворий вигляд запорожця, який не займається перевезеннями з Китаю.

Объяснение: Леся Украінка.В житті Лариса Петрівна Косач, народилась на Волині, серед чудової, гарноі природи, синіх озер і піднебесних борів. Мати – була письменницею Олена Пчілка. У родині завжди шанувались народні звичаї, традиції, панувала творча атмосфера. Саме це і стало поштовхом для маленької Лариси, почати творити. Ще с самого дитинства вірші дівчинки вирізнялись своїми серйозними думками і висловами.  

Хвороба, яка застала письменницю у ранні роки, залишила значний відбиток у житті і творчості письменниці. Доля розпорядилась так, що наділила Лесю дивовижними здібностями, та в той же час змусила щоденно, великими муками боротись за своє життя. Під час свята Водохреща, дівчинка загралась, і не помітила, як промочила ноги. Саме це і стало початком жахливої хвороби – туберкульоз кісток, а потім легень і нирок.  

Проживши всього сорок два роки, поетеса залишила незабутній скарб, гордість українського народу – свої вірші. Не тільки українці, а й весь світ вічно будуть пам`ятати цю сильну духом жінку.

В 2006 году Верховная рада Украины объявила голодомор актом геноцида украинского народа. Слово «Голодомор» было заимствовано из украинского другими языками, в том числе русским (но в русском языке не всегда рассматривается как имя собственное), и получило широкое рас в СМИ и официальных документах.

Рассекреченные документы украинских архивов доступны исследователям с середины 1990-х годов (а в 2007—2008 нашлись метрические книги за 1932 и 1933 годы, об «уничтожении» которых неоднократно заявлялось ранее хотя и не все из них упоминаются в большинстве работ украинских историков (это касается прежде всего документов о государственной голодающим). Аналогичная работа проводится и в архивах других бывших республик СССР, пострадавших от голода 1932—1933 годов. В то же время в российских архивах ещё не все документы этого периода стандартную процедуру рассекречивания