12 слов с мягким знаком и 12 слов с апострофом

п*ять,в*язати,пів*яблука,м*який, подвір*я,прем*єр,інтерв*ю,хлоп’ята, рум’яний, любов’ю, м’який, п’ята, п’явка, м’ясо, п’ятірка,пам’ять, здоров’я, гороб’ятко, реп’ях,обов’язокбудь-ласка, Сіль, Біль Король, Мозоль, кілька, день, ненависть, нетерпець, навпростець, учитель, родючість, молотить, тільки, людський, любить, сльоза, розверзається, учень, корінь, наливається, легенько, робиться, мовиться, кохається, ллється, б ється, в єьтся, двадцять, дев ять, тридцять

ответ:

епітети :

"на сій зубоженій землі",

"свою україну"

"тепер же злої тії долі,

"моїх кровавих тяжких сльоз."

"на нашій славній україні,

на нашій — не своїй землі."

метафори :

"згадайте, братія моя.." -метафора, він звертається до кирило-мефодіївського братства.

"рушники вже ткались"

"сердешним чаєм напували"

"тяжко плакав, ридав"

"і жалем серце запеклось"

"стогне земля, стогне море,

стогне та гуде! "

"в калюжі волю утопить."

"холоне серце, як "

порівняння :

"чи то пригород, чи город,

мов бритвою, старий голить."

"ой одна я, одна,

як билиночка в полі."

гіперболи:

"нас тут триста як скло! "

объяснение: гіпербол не так багато

відповідь:

пояснення:

якщо про культуру українського народу то ось.

мова – основа духовного життя народу,

втрата її, як сказав великий український

письменник панас мирний, «смерть для його душі»

що означає для будь-якого народу мова? я , що це першооснова існування нації. це те, без чого жоден народ не міг би утвердити своє незалежне становище, надати доказ того, що він вільний чи заслуговує на свободу. і вільний не обов’язково в політичному аспекті, а більше – в духовному. нація без мови – не нація.

першочергово потрібно розглянути ставлення молоді до правильного вживання тих чи інших слів рідної мови під час спілкування у неформальній, невимушені обстановці, в колі друзів. наприклад, мої однолітки. якби лише можна було уявити, скільки слів-сленгів може вигадати молодь, щоб спілкування було ближче їм до душі. проте, їх майже не хвилює, що вживані ними вислови можуть набувати аморального значення. а нашим обов’язковим завданням є очистити рідну мову від спотворень та повернути їй народну красу.

мені здається, що не тільки молодь, але й дорослі люди часто деформують мову. тому ми повинні пам'ятати, що збереження рідної мови – це «справа честі всіх нас, і старших, і молодших, це природній обов'язок перед незалежною, вільною україною», як казав олесь гончар.

проблема культури мовлення в сучасний період розвитку нашої країни є актуальною і суттєвою. для того, аби показати, що ми поважаємо себе та нашу державу, нам потрібно слідувати різноманітним шляхам вдосконалення особистої культури мовлення. наприклад, дуже важливо й корисно було б кожному виробляти стійкі навички мовленнєвого самоконтролю.

загалом втрата рідної мови для будь-якої людини – страшна психологічна катастрофа. адже мова закладається в людині генетично, спадково. людина не тільки мислить рідною мовою, а й відчуває нею все. втрата ж цієї мови робить особистість душевно біднішою. тому мову свою потрібно берегти.

рідна мова для кожного народу – це батьківська мова, це фольклор, це пісня, і, врешті-решт, це титульна сторінка історії певної нації, її культури. одним словом, це запорука державності.

рідна мова для кожного народу – єдина, неповторна. такої в світі більше немає і не буде. тому як її можна не любити, не плекати, не шанувати? отже, якщо ми дійсно любимо свою мову і нам не байдужа її майбутня доля, то спілкуймося нею грамотно, пишімо нею, читаймо нею та слухаймо її! бо такої більше немає на землі.

хай сучасна молодь засвоїть всі норми спілкування літературною мовою, оскільки молодь – це майбутнє будь-якої країни, її надія. якщо сучасна молодь буде нехтувати культурою мовлення, то на наступні покоління взагалі не можна буде сподіватись. тож говорімо рідною мовою культурно і грамотно!

україна, ставши незалежною державою, мусить турбуватися не лише про економіку, виробничу галузь, політичну сферу, а й, насамперед, про культуру мови своїх громадян. оскільки мова – це показник мислення, інструмент вирішення економічних і виробничих питань. саме від чистоти мови залежить, наскільки точно вашу думку зрозуміє опонент. вироблення культури мови починається ще з дитинства. з раннього дитинства і до глибокої старості людина невіддільно пов’язана з мовою. це єдине знаряддя, що вивищує людину над світом, робить її нездоланною в пошуках істини. розпочинається прилучення дитини до краси   рідної мови з бабусиних казок і материнської колискової пісні. кожен день дає нам урок пізнання. і завжди і скрізь наш учитель – мова!