Як зробить звукову модель слов, олівець і язик

О=о-о=        Олівець,6 зв.,7 б., скл.

=о-о-        Язик,5 зв.,6б.,1 скл.

Хтось скаже, що українська мова — немодна, несучасна. Але насправді причину цього сумного явища слід шукати глибше — в минулому нашої країни. Історія розвитку української мови мала такий само надзвичайно складний, самобутній шлях, як і історія країни в цілому. Наша рідна земля кілька разів опинялася під владою інших держав. Звісно, народ був змушений пристосовуватися до звичок цих країн — інакше можна було втратити життя. Нашим предкам доводилося розмовляти чужою мовою, бо рідна була заборонена. За радянських часів українська мова теж була у занепаді: у школах навчали російською, з екранів телевізорів і на радіостанціях можна було дуже рідко почути українську мову. Тож мимоволі почали спілкуватися "мовою усіх радянських народів".
Та українці насправді ніколи не забували рідної мови. Українська творчість — музика, література — продовжували існувати. На жаль, злісна цензура часто не пропускала витвори українського мистецтва до широких мас, і лише тепер нам стали доступні скарби наших предків. Нам, українцям, справді є чим пишатися, адже наша мова, і в першу чергу мова літературна — унікальна. Незважаючи на всі гоніння та несприятливі історичні умови, вона продовжувала розвиватися, постійно відстоюючи своє право на існування. І тепер саме завдяки рідній мові ми маємо змогу знайомитись із загальнонаціональними цінностями, передавати їх наступним поколінням, збагачувати свій внутрішній світ, розвивати інтелект і кругозір. Ми маємо можливість вільно знайомитись із творами поетів і письменників, які ціною своєї свободи, інколи навіть життя відстоювали право на творчість.

Оцінивши сили ворога, кошовий повів козаків у бій.

Добре поміркувавши, кошовий отаман закликав татарських послів і дав свою відповідь.

Ми підійшли до кордону і побачили групу озброєних військових.

Верховна Рада України вирішила збільшити військовий бюджет країни на наступний рік.

Тільки-но весілля розпочалось, як молода кудись зникла.

Хтось торкнувся мого плеча: це була молода дівчина у красивій одежі.

Ледве помітні хвилі дзвеніли, розбиваючись об важке сіре каміння набережної.

До набережних контор підходили все нові й нові люди.