Яка частина мови в словах. 1. брати. 2. тату. 3. зажурилися. 4. яка. 5. загадка. 6. вилупила. 7. вигодувала. 8. зарізала. 9. спекла. 10. купіть. 11. зайця.

1. Дієслово. 2. Іменник 3. Дієслово 4. Мені здається, що прикметник 5. Іменник 6. Дієслово 7. Дієслово 8. Дієслово 9. Дієслово 10. Дієслово 11. Іменник.

Я дуже люблю літню пору. Це час канікул, і у мене багато вільного часу. Але я люблю літо не тільки за свободу. Літо - це чудовий час теплої погоди.

Влітку не потрібно тепло одягатися перед тим, як виходити на вулицю. Можна гуляти на свіжому повітрі цілий день і не боятися замерзнути. Можна лазити по деревах, грати в м'яч, кататися на роликах, на скейтборді, на велосипеді.

Літо - це єдиний час року, коли можна засмагати і купатися. А я дуже люблю це робити. Тому я обожнюю літо!

Ще літо добре тим, що на вулиці пізно темніє. Можна багато часу проводити на вулиці, не те, що взимку. А літні вечори такі світлі і радісні! Кожен літній день здається мені святом.

Влітку на деревах достигає багато смачних фруктів, і вони дешево коштують на ринку. Можна ними ласувати і ні в чому собі не відмовляти. Літо - щедра пора року. Природа влітку дарує людям свої плоди.

У нашій школі бібліотека — одне з найцікавіших місць. Вчителі й учні часто заходять туди упродовж дня. І не тільки взяти потрібну книжку, а й просто поспілкуватися. Поруч зі стелажами з книгами і газетами стоять столики, за якими ми на перервах і після уроків відпочиваємо, ділимося новинами. Дехто тут уважно готується до уроків, бо тут дуже тихо.

Щодо мене, то я часто відвідую бібліотеку, бо люблю читати. Цим я завдячую нашій бібліотекарці Оксані Іванівні. Це чуйна, дбайлива жінка. Саме вона створила цей затишний куточок. Вона любить нас, постійно розказує цікаві та повчальні історії, розповідає про різноманітні книжки. Оксана Іванівна вчить нас правильно читати і розуміти книжку. 

Часто додому я беру почитати якийсь пригодницький роман або історичну повість. Нерідко читаю українську і зарубіжну класику. Читаю і намагаюся зрозуміти глибинну ідею твору, як вчить мене Оксана Іванівна. Ніколи не жалкую за втраченим над бібліотечною книжкою часом. 
Як добре, що в нас є така затишна бібліотека, і що в ній працює така добра і щира жінка!