Складіть звязну розповідь на тему "необхідність дотримання правил етикету у повсякденному житті"

Основні правила поведінки, прийняті суспільством, називаються етикетом. Ці правилп просто, їх неважко запам’яти, але головне - не забувати застосовувати їх у повсякденному житті.

— Основне правило можна сформулювати так: переваги мають: жінки — перед чоловіками, старші — перед молодшими, інваліди або хворі — перед здоровими, начальники — перед підлеглими. Вони вирішують, чи починати з ким-небудь розмову, першими заходять до кімнати і т. д. При знайомстві чинять навпаки: спочатку називають дівчині ім’я хлопця, старшому — ім’я молодшого, начальнику — ім’я підлеглого.

— Багатьох дуже поширених поганих звичок необхідно позбуватися. Наприклад, чоловікові недозволено курити в присутності жінки без її дозволу.

— Поганою ознакою вважаються погано доглянуті руки. Нігті мають бути не дуже короткими. Обгризати нігті — неприпустимо. Безумовно, вони повинні бути завжди чистими, але чистити нігті у товаристві просто непристойно, як і довбатися у вухах.

— У багатьох є звичка розчісувати волосся, перебуваючи у товаристві інших. Але розчісувати волосся, перебуваючи у товаристві інших людей, це верх непристойності, особливо за столом!

— Погана звичка — прочищати ніс, голосно сякаючись, коли знаходишся у товаристві. Якщо вам конче необхідно висякатися, то виберіть підходящий момент, відверніться убік. Мабуть, зайве нагадувати, що носову хустку можна використовувати лише чисту.

— Негарно ходити похмурим або заглибленим у роздуми. Не показуйте на людях свого поганого настрою. Привітний погляд прикрашає будь-яке обличчя.

— Під час розмови не штовхайте «по-дружньому» для певності свого співбесідника ліктями. Не поляскуйте співбесідника «ніжно» по плечу. Не хапайте за рукав чи ґудзик. Ведучи розмову, не жестикулюйте, не бризкайте слиною — це непристойно і негігієнічно. Недоречний і голосний сміх, що привертає увагу.

Українці - дуже щирий, гостинний, доброзичливий, терплячий народ. Багато незгод випало на його
долю, але він завжди знаходив сили, щоб подолати їх.
А що було б, якби всі українці були як одна сім'я? Мабуть, тоді наша країна була б міцною, 
згуртованою, розвиненою, стояла б на одному рівні з передовими європейськими державами.
Кожен українець турбувався б про стабільність своєї Батьківщини, адже в сім'ї кожен піклується про добробут всієї ї родини.
Покращали б умови життя. В країні не було б жебраків, безхатченків, українці не виїздили б за кордон в пошуках роботи. Всі б працювали для розвитку своєї країни, бо кожен відчував підтримку іншого.
Стало б чистіше навколишнє середовище. Ми б забули про екологічні проблеми, перестали хворіти, більше посміхались один одному.
Отже, якби українці були як одна сім'я, то наша країна стала б країною-садом. 

  Уявімо собі на мить, що українці є однією сім'єю.   Це велика і дружня родина. У ній панує любов і злагода. Усі поважають один одного. Не сперечаються, а дослухаються до думки кожного. Не крадуть. Не ображають нікого.  Не обманюють і не використовують інших. Поганих слів не вживають. Усі є добрими і щирими. Безкорисливими і співчутливими. Працьовитими і чесними. Люблять свій край.   У такому випадку зникнуть злочини. Не буде голодних і самотніх людей. Не будуть покинуті діти. У кожного будуть батьки, котрі любитимуть їх. Усі будуть щасливими.