Складіть і запишіть гумористичну розповідь використавши два-три прислів'я приказок. використайте в структурі тексту складні речення різного виду

На-ро-джу-є-ться  - 5 складів:   1 склад - відкритий, ненаголошений; 2 склад - відкр., наголош., 3 склад - відкр.,  ненаголош., 4 склад - відкр., ненаголош., 5 склад - відкр., ненаголош. [н]  - пригол., сонорний, твердий [а] - голосний, ненаголош. [р] -пригол., сонорний, твердий [о] - голосний, наголош. [дж] - пригол., дзвінкий, твердий [у] - голосний, ненаголош. [й] - пригол., сонорний, м"який [е] - голосний, ненаголош. [ц'] - пригол., глухий, м"який [а]  - голосний, ненаголош. 12  букв,  10 звуків.

Розробка уроку тема:   інформація та повідомлення, інформаційні процеси.мета:   дати й закріпити загальні знання й уявлення про інформацію та повідомлення, про інформаційні процеси.по завершенню вивчення теми  ученьописує: взаємозв’язки між поняттями інформація, повідомлення, дані; способи подання повідомлень: текстовий, графічний, звуковий, відео, умовні жести та сигнали, комбінований; призначення різних пристроїв, що використовуються людиною для роботи з даними (комп’ютер, телефон, диктофон, факс, плеєр, калькулятор, фотокамера, кінокамера, ігрові приставки, навігатор та ін.); основні інформаційні процеси та пристрої для їх реалізації; подає приклади: повідомлень, поданих різними способами; інформаційних процесів зі своєї навчальної діяльності і навколишнього світу; розрізняє: способи подання повідомлення; інформаційні процеси, що відбуваються під час навчальної діяльності, у повсякденному житті та при роботі з різними пристроями. обладнання й матеріали:   пк (вчительський) з встановленими ос, проектор.структура урокуорганізаційний момент.вивчення нового матеріалу.закріплення вивченого матеріалу.підсумок уроку.є завдання. хід уроку1. організаційний моментпривітання з класом, знайомство з класом. перевірка присутності учнів.2. вивчення нового матеріалувивчення інформатики природньо почати з вивчення базового поняття — інформації.інформація  — абстрактне поняття, якому різного тлумачення залежно від контексту. слово походить від латинського слова «informatio» (роз’яснення, тлумачення, поняття, ознайомлення). як філософську категорію інформацію як одну з властивостей матерії, що відбиває її структуру.етимологіясаме слово «informatio» складається з префікса «in-» («в-, на-, при-») і дієслова «form» (« форму, створюю»), пов'язаного з іменником «forma» («форма»). в ійській мові слово «information» (в написанні «informacioun») вперше з'явилось у 1387 році. сучасного написання це слово набуло у xvi ст. у східнослов'янські мови слово «інформація» прийшло із польщі у xvii столітті.з середини хх століття «інформація» стала загальнонауковим поняттям, але досі у науковій сфері воно залишається вкрай дискусійним. загальноприйнятого визначення інформації не існує, і його використовують переважно на інтуїтивному рівні.у залежності від галузі використання термін «інформація» одержав  багато визначень.розглянемо  властивості інформації.цінність інформації  —  це здатність її забезпечити необхідними умовами для досягнення поставленої мети.достовірність інформації  —  це здатність її об'єктивно відображати процеси та явища, що відбуваються в навколишньому світі.  зазвичай достовірною вважають насамперед інформацію, яка несе у собі безпомилкові та істинні дані, зміст яких неможливо оскаржити або заперечити.актуальність інформації  —  це здатність її характеризувати поточну ситуацію.оперативність інформації  —  це відповідність її збороу та опрацювання зміні стану.ідентичність інформації  —  це відповідність стану об'єкта, тобто спроможність повністю описувати стан об'єкта.недоступність (конфіденційність) інформації  —  це захищеність від несанкціонованого доступу.суспільна природа інформації  —  джерелом інформації є пізнавальна діяльність людей, суспільства.мовна природа інформації  —  інформацію виражають за мови: або природної, що використовують у повсякденному житті для висловлення думок і спілкування між людьми; або штучною, створеною людьми з певною метою (наприклад, нотна грамота, мова ї символіки, алгоритмічна мова тощо). невідривність від мови носія.незалежність від творця (творців).дискретність інформації  означає таке:   засобами висловлювання є слова, речення, уривки тексту, а щодо змісту — поняття, висловлювання, описання фактів, гіпотези, теорії, закони тощо.старіння інформації  —  втрата достовірності внаслідок змін і появи нової інформації.розсіювання інформації  —  існування її у багатьох джерелах.поняття  інформація, повідомлення, дані  нерозривно повязані між собою. надалі ці поняття будемо вживати у такому розумінні: інформація — це сукупність знань про навколишній світ; повідомлення — це сукупність знаків, що відображають ту або іншу інформацію; (комп'ютерні) дані — це інформація, подана у формі, прийнятній для зберігання, передавання й опрацювання за комп`ютера. приклади інформації та джерел її надходження: знання, отримані від учителя у школі; відомості, отримані з книг, теле- чи радіопередач; новини з ї мережі; новини, що ви чуєте під час спілкування з іншими людьми.