Відредагувати словосполучення на даний час, намічається робота, закрутилася голова, правляча верхівка, прийду в вісім годин, ставити під удар, ходімте в сад, не зовсім вірно, не дивлячись на погоду, верхня одежа.

В даний час, запаморочилася голова, прийду о восьмій , ставати під удар , ходімте до саду 

Твір «Мій рідний край»
Я народився та живу в Україні, це моя Батьківщина, мій улюблений куточок Землі. Я дуже люблю мальовничу українську природу. Безкрає синє небо, яскраве сонечко, густі трави та квіти, міцні стрункі дерева. В усі пори року вони для мене найпрекрасніші в світі. Хоч, я впевнений, на Землі є багато красивих місць, не схожих на мою країну, і для тих, хто там народився, вони – найгарніші. І я б також хотів подорожувати та побачити всі дива світу на власні очі.

Тут, в моєму рідному краю, живуть мої найближчі люди – батьки та друзі, знайомі та сусіди. Завдяки ним я відчуваю себе частиною життя, почуваю себе як удома – потрібним та коханим. Звичайно, інколи між нами трапляються випадки непорозуміння, та це не псує наших відносин. Люди, що живуть поруч зі мною, розділяють ті ж радощі, турботи та сподівання, незважаючи на те, хто вони за національністю та якою мовою розмовляють. Бо рідний край – це не місце на карті, не держава навіть, це кохання в серці.

Мій рідний край – це мова, пісні, книжки. Це знайомі з дитинства казкові герої. Це найперші спогади про власне життя. На мою думку, втратити все це – величезне горе. Згадуючи про людей, яким доводилося залишати Батьківщину та жити на чужині, я можу уявити, як важко їм було. А ще гірше – бачити свій рідний край у занепаді, зруйнованим війною…

Усі ми на Землі – добрі сусіди, кожен з нас іде непростим шляхом власного життя. Ми маємо поважати одне одного. Я хочу, щоб ми жили мирно, щоб назавжди зберегти недоторканими дорогі для нас рідні місця, що для кожного з нас свої власні

Мій песик – Славко – дуже веселий та кумедний, я проводжу з ним безліч часу.Одного разу з нами трапилася цікава історі.Це було 8 березня.Мама спекла смачний пиріг з вишнями і поставила його на підвіконник, що він захолов. Через 5 хвилин я почула якісь крики – то були крики мами. Вона побачила , що пирога уже не було. А у моїй кімніті Славко облизував свою мордучку язичком і уже доїдав мамин пиріг.Ось така трапелася з нами дивовижна пригода.

Я думаю,що бути гарним їй сином або дочкою,значить потрібно слухати батьків,але не забувати про свою точку думки.Гарні діти завжди радують своїх батьків і не грублять їм.Також умесна приказка:”Люби ближнього,і не плюй на нижнього”.

це щось типу такого?