У своїй п’єсі «Наталка Полтавка» талановитий український письменник і драматург Іван Котляревський наголошує, що найкращі риси характеру розкриваються лише в творчих натурах. А ось життя з соціальними та духовними паразитами, якими у творі є виборний, возний та деякі інші персонажі, для простої людини перетворюється на страждання. У пана така жінка, як Наталка, стане кріпачкою, і становище її буде гірше наймички. При цьому автор яскраво зображує увагу і любов Наталки до матері, щирість почуттів дівчини до старої жінки.
Саме через велику повагу до матері Наталка дає обіцянку вийти заміж за багатого нареченого. У її серці борються почуття вдячності і пошани з почуттям кохання до Петра. Проте, навіть щира любов до матері не може стати перепоною у боротьбі Наталки за своє щастя, яка здатна порушити навіть вікові народні традиції. Дівчина заявляє, що рушники нічого не означають і відмовляється виходити заміж за багатого возного.
Не менш позитивним рисами наділений і наречений Наталки Петро. Він проявляє себе як гідна людина, яка має право на кохання такої гарної дівчини, як Наталка. Хоча парубок і бідний, але серед інших героїв п’єси він вирізняється прямотою і чесністю, йому притаманне почуття відданого кохання, заради якого він нехтує власним добробутом і відправляється на заробітки в далекі краї.
Іван Котляревський особливо підкреслює благородство парубка. Коли той бажає довідатися, чи любить його Наталка після повернення у рідне село, він звертається до свого товариша Миколи з такими словами: «Як вона вільна, то скажи за мене, а коли заручена, то не говори. Нехай один буду я горювати i сохнути з печалі». На жаль, благородство Петра інколи межувало з нерішучістю і заважало йому боротися за власне щастя, а його слабким місцем були готовність до самопожертви і надмірна чутливість.
Подібне зображення головного героя зумовлено як важкими умовами його життя, так і кращими рисами його характеру. Автор п’єси розповідав, що Петро шукав роботу «по всіх усюдах», а своє добро наживав кривавим потом. Хоча Петро і був звичайним наймитом, він проявляв цікавість до культури, і його судження про мистецтво були більш гармонійні, ніж думки Макогоненка чи возного, які тільки видавали з себе освічених людей. Петро мріяв про сімейний затишок, але у нього не вистачало сміливості боротися за своє щастя. І якби не Наталчина завзятість і відданість коханню, якби не до Миколи, можливо, Петро так і не наважився б відстоювати свою наречену і виборювати своє кохання.
Н. чотириста тридцять шість
Р. чотирьохсот тридцяти шести
Д. чотиристам тридцяти шестьом
З. чотириста тридцять шість
О. чотиристами тридцяти шістьми
М. на чотиристах тридцяти шестьох.
Н. шістсот двадцять дев'ять
Р. шестисот двадцяти дев'яти
Д. шестистам двадцяти дев'ятьом
З. шістсот двадцять дев'ять
О. шестистами двадцятьма дев'ятьма
М. на шестистах двадцяти дев'ятьох
Н. дев'ятсот дев'яносто п'ять
Р. дев'ятиста дев'яносто п'яти
Д. дев'ятистам дев'яносто п'ятьом
З. дев'ятсот дев'яносто п'ять
О. дев'ятистами дев'яностьма п'ятьма
М. на дев'ятистах дев'яносто п'ятьох
Н. триста п'ятдесят вісім
Р. трьохсот п'ятдесяти восьми
Д. трьохстам п'ятдесятьом восьмам
З. триста п'ятдесят вісім.
О. трьохстами п'ятдесятьма восьма
М. на трьохстах п'ятдесяти восьмах
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Іть скласти звукову схему таких слів: зірка, зошит, вулиця, диктант, місто.
Зошит[з о ш и т] 5б, 5 зв.
Вулиця[в у л и ц'а] 6 б, 6 зв.
Диктант[д и к т а н т] 7б, 7зв.
Місто[м'і с т о] 5б, 5 зв