Прошу ! 15 ! не сложное но у меня критически не хватает времени! большое★★★

ответ: до його, з ним, до його, з ним, її ,з нею,, до цього, з цим, до чого-небудь, з чим-небудь, до когось, з кимось, з ким, до кого,до казна-чого, з казна-чим, з своїм, до свого, до того, з тим, до деякого, з деяким, з аби ким, до аби кого, з дечим, до дечого, , до котрого, з їхнім, до їхнього, до такого, з таким, до кожного, з кожним, до скількох, зі скількома, до ніякого, з ніяким, до хтозна-коли, з хтозна-ким, з де(я)ким, до деякого

объяснение:

Буква «отпочковалась» от І в проектах украинской орфографии середины XIX века[1]. По форме совпадая с двухточечной буквой «И десятеричное» церковнославянского и раннего гражданского русского письма, украинская Ї отличается в значении, употреблении и взаимодействии с надстрочными знаками:

церковно-славянское и русское Ї были по сути лишь орфографически обусловленными вариантами буквы И (употреблявшимися перед гласными и Й), в звучании же не отличались от И;

добавление к церковно-славянскому и русскому Ї любого надстрочного знака (например, ударения) убирало точки; украинское же Ї даже с ударением точки сохраняет.

В украинской (особенно западной) орфографии конца XIX — начала XX века буква Ї использовалась также в качестве «сильно смягчающей» І после согласных, часто обозначая в этих местах звук [и], развившийся из ятя (хлїб, дїд, нинї, цїлий). В позднейшем украинском правописании от такого употребления буквы Ї отказались, но в русинском эта норма

Объяснение:

норм так?

у лісовій школі почався урок української мови. вчителька мудра сова. сова вчить зайчика, лисичку й ведмедика. вони всі любили школу і ніхто не хотів її пропускати, тому коли ведмедик незявився на урок всі занепокоїлись. зайчик вигадав історію. в історії говорилось, що наш ведмедик пішов іншою дорогою до школи яка пролягала через ліс, лісок і страшний лісище, де на нього чекала несподіванка, точніше небезпека. в лісі він злякався дивного звіря, а в коли забіг в лісище його схопили люди. фантазія у нашого зайчика ого-го подумала сова. лисичка чуть не розплакалась, адже ведмедик був її кращим другом. урок не вдався. почалась перерва вчителька сова вирішила злітати до ведмедика додому. вже здалеку вона побачила ведмедика і його маму у них на  ґанку. тим часом у школі: лисичко, лисичень, не плач! -говорив зайчик. я це все вигадав! хто зна, де наш мішка дівся. напевно думає, що вже зима! -ой, точно! сова з ведмедиком прийшли до школи. лисичка: ведмедику, дурненьки ведмежатко, де ти був? ! та я проспав,- пробурмотів наш ведмедик. на цьому пригоди улісовій школі тільки