Твір- мініатюра" про що співає дощ" швидко 28 б

Осінній дощ спокійний та неспішний. Зазвичай він не приходить раптово. Спочатку підіймається вітер, а небо затягують сірі хмари. Далі починає мілко накрапати дощ . Згодом він може посилитися , а може мжити потроху цілий день.Він неначе людина несе у світ свої сумні почуття та розповідає про наболіле. Ми його або чекаємо  ,або зустрівши сумуємо.Люди радіють дощу після спекотних літніх днів. Але ось ближче до осені, коли вже холодно, дощ не приносить стільки радості, скоріше навпаки, трохи засмучує.Дощ приносить вогкість, особливо вона неприємна коли ще й холодно. Скоріше б закінчився холодний дощ. Так хочеться зігрітися біля теплого каміна. лиш прислухайтесь його пісня відбивається від вікон і летить додому розбиваючись голосно вибуає.Створюючи звук  нестримної печалі , він немов  співає протещо так не боліло в душі
Його пісню ми чекаємо і знаємо що ось вона прийде дощ музикант без якого б на світі булоб сумно

Например(я на русском) вот такой текст: 
Мне нравиться читать девечии детективы.Недавно я прочитала книжку Екатирины Вильмонт "Секрет бабушкиной колекции" 
Главные герои этого детектива это София Осиповна и её внучка Даша.Когда-то ещё в молодосте София Осиповна отказала своему поклонику Степану.И он замыслил вместе с девушкой Беляной план кражи ювелирных изделий и спрятоть их в коллекции Софии Осиповны.Но ихний подступный план был расскрыт Дашей.Злодеев наказали. 
Мне нравиться читать книги в которых есть смысл и что-то поучительное как в этой книге.

Вклонися (присудок, дієслово), моя (займенник) Україно (іменник, поширене звертання не є членом речення), цим (означення, займенник) людям (додаток, іменник) величним (означення, прикметник) і (сполучник) простим (означення, прикметник), що (підмет, займенник) в (прийменник) назвах (обставина, іменник) фронтів (означення, іменник) пронесли (присудок, дієслово) наймення (додаток, іменник) твоє (означення, займенник), ти (підмет, займенник) словом достойним (гадаю, що це словосполучення - обставина дії: розкажеш - як? - словом достойним, тобто "достойно", "належним чином"; можна, мабуть, визначати і як додаток чи обставину - словом - та означення - достойним; словом - іменник, достойним - прикметник) розкажеш (присудок, дієслово) своїм (означення, займенник) поколінням (додаток, іменник) потомним (означення, прикметник), чому (прислівник, обставина) їх (додаток, займенник) на вічну пошану (гадаю, що словосполучення - обставина мети: віддає - для чого? - на вічну пошану; на - прийменник, вічну - прикметник, пошану - іменник) твій (означення, займенник) вдячний (означення, прикметник) народ (підмет, іменник) оддає (присудок, дієслово) (М. Бажан).
Схема: [ ], (що ), [ ], (чому ). Питання треба ставити так: від першого головного до першого підрядного; від другого головного до другого підрядного.
Речення розповідне, неокличне, складне з різними видами зв"язку (безсполучниковим з єднальними відношеннями і сполучниковим підрядним); І блок: складнопідрядне з підрядним означальним, головне - просте, односкладне, означено-особове, поширене, повне, ускл. поширеним звертанням та однорідними означеннями, підрядне - просте, двоскладне, поширене, повне, неускладнене; ІІ блок: головне - просте, двоскладне, поширене, повне, неускл., підрядне - просте, двоскл., поширене, повне, неускл.