Транскрипція слів : честь, боєць, життєпис, сьгодення, мрієш, бейджик, контрастний, позначаються, транскрипція, ярус, повсякденний.

 [ ч е с т` ] 
 [ б о й е ц` ] 
 [ ж и т:` е п и с ] 
 [ с` о г о д е н:` а] 
 [ м р` і й е ш] 
 [ б е й дж и к ] 
 [ к о н т р а с т н и й] 
 [ п о з н а ч а й у т` с` а] 
 [ т р а н с к р и п ц` і й а ] 
 [ й а р у с] 
 [ п о в с` а к д е н:` и й ] 

1.І все навколо витанцьовує: і білі лілії, і зелений очерет, і кучеряві верби, і човен2. Вівса, пшениці, ячмені — все се зіллялось в одну могутню хвилю; вона все топить, все забирає в полон.3.Летять з гори санки і гринджолята, в очах мигтять занесені тини 4.Знову гречка рясно зацвіла, пахне мед і дика м'ята.5.Змарніє день, зіщуляться берези, замре коріння в сизій мерзлоті.6.Берези заглядають у воду і милуються своєю красою.7.Над водами хиляться лози, лелека пливе в висоті.8.Зашуми весною, зелен луже, теплий вітре, шелести в гіллі9.Яке чудове твоє вологе повітря, березнева ноче! Яка чудодійна ти, водо студена!10.Це, мабуть, очікуючи весну, гомонить душа лісу.11.«Може, я міг би вам до довірливо запитав незнайомий.

Объяснение:

ответ: українська мова дуже багата на синоніми, тобто на слова, близькі або тотожні значенням. прикладів можна наводити чимало, але обмежуся одним. для називання поняття «лінія зіткнення неба з землею» маємо такі слова: обрій, горизонт, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид тощо. синонімічне багатство нашої мови є одним із невичерпних джерел урізноманітнення вислову. проте не всі мовці як належить використовують цю лексичну особливість української мови. досить часто перевагу ві якомусь одному слову з синонімічного ряду, причому не найкращому. причини тут різні: недостатній рівень володіння рідною мовою, вплив інших мов, невибагливість у доборі засобів мовного спілкування.

становище погіршується тоді, коли людина активно користується двома близькоспорідненими мовами, які не цілком засвоїла. відомо, що багато українців та білорусів кількох десятиліть користувалися в побутовій сфері рідною мовою, а в офіційному спілкуванні «добровільно» переходили на російську, не знаючи жодної з мов у повному обсязі. це спричинило перехід до пасивного запасу слів, віддалених щодо звучання від російських, і активізувало використання спільних з російською мовою компонентів синонімічного ряду. та ще й невпинна боротьба зі «шкідництвом на мовному фронті»! обстоювання оригінальних українських чи білоруських слів розцінювалося як один із найтиповіших проявів націоналізму. за таких умов з білоруської мови усунули слово места (місто), послідовно замінивши його на горад; з української вилучили зовсім або залишили в словниках з ярликами «застаріле» чи «діалектне» слова реченець (строк), робітня (майстерня), приросток (префікс), наросток (суфікс) та багато інших. синонім лексикологія семантичний фразеологічний

мова збагачує свій лексичний склад не лише з власних ресурсів, а й шляхом запозичання з інших мов. буває, що іншомовне слово є єдиною назвою певного поняття. скажімо, лірика «один з основних різновидів красного письменства (поряд з епосом та драмою)». нерідко запозичення з якоїсь мови стає синонімом до власне українського слова: бібліотека -- книгозбірня, фон -- тло, масштаб -- вимір і под. інколи синонімами стають запозичення з різних мов: галстук (нім.) -- краватка (фр), кофе (через рос. з гол.) -- кава (через тур. з

тривалий час позамовною причиною існування того чи того слова в українській мові була наявність його в мові російській. із двох слів для називання того самого поняття галстук -- краватка, фарфор -- порцеляна, кофе -- кава, карта -- мапа вибирали те, яке було в російській мові -- галстук, фарфор, кофе, карта, і відсували на другий план (краватка, порцеляна, кава) або викидали зовсім (мапа) те, якого в російській мові не було. хоч традиція вживання в українській мові вимагала іншого, часом протилежного підходу.

навряд чи має рацію той, хто відсуває на задній план слова лише за те, що вони спільні з лексемами інших слов'янських мов. але ігнорувати оригінальні елементи української лексики теж немає жодних підстав.