Скласти невеликий текст (5-6 р.) про 1 афоризм

Що може бути солодшим за те коли любиттьі прагне добра душа. Такий афоризм написав Григорій Сковорода. Афоризм це короткий влучний оригінальний вислів.Це може бути і  пирслівя і крилатий вислів. Григорій Сковорода відомий як український Філософ, поет, педагог. Він писав не тільки байки та твори він ще відомий написанням афоризмів.

Розквіт давньоєгипетської цивілізації, великою мірою було результатом її здатності адаптуватися до умов річкової долини і дельти Нілу. Регулярні щорічні розливи, удобряющие грунт родючим мулом і організація іригаційної системи землеробства, дозволяли виробляти зернові культури в надмірній кількості, обеспечивавшем соціальний і культурний розвиток. Концентрація людських і матеріальних ресурсів в руках адміністрації сприяла створенню складної мережі каналів, появи регулярної армії і розширення торгівлі, а з поступовим розвитком гірничодобувного справи, польовий геодезії і будівельних технологій, давала можливість організовувати колективні зведення монументальних споруд. Принуждающей і організуючою силою в Стародавньому Єгипті був добре розвинений державний апарат, який складався з жерців, писарів і адміністраторів на чолі з фараоном, який, у складній системі релігійних вірувань з розвиненим культом поховальних обрядів, часто обожнювався.
Давній Єгипет залишив величезну культурну спадщину для світової цивілізації, його твори мистецтва ще в давнину вивозились у різні куточки світу і широко копіювалися майстрами інших країн. Своєрідні архітектурні форми — величні піраміди, храми, палаци і обеліски, надихали уяву мандрівників і дослідників протягом багатьох століть. Єгипетськими майстрами створювалися чудові настінні розписи, статуї, були освоєн виробництва скла і фаянсу, поетами і письменниками створені нові форми в літературі. У числі наукових досягнень стародавніх єгиптян було створення оригінальної системи письма, математика, практична медицина, астрономічн виник на їх основі календар. Інтерес до пам'ятників, артефактів і археологічним розкопкам у Стародавньому Єгипті, виник на рубежі XVIII—XIX століть, призвів до створення науки (див. Египтология) і виникнення деяких тенденцій в моді (див. Египтомания, Египтизирующий стиль).

Відповідь:

Одного разу чоловік, що їхав конем по зимовій лісовій дорозі, побачив посеред шляху щось незрозуміле. Кінь його схарапудився, злякався, встав дибки і уперед не йшов. Чоловік зліз на землю і підійшов ближче до своєї знахідки. Посеред дороги лежав поранений, увесь у крові вовчисько і жалісно стогнав. Побачивши чоловіка, він підповз до нього, наче собака.

Оглянувши вовка, чоловік побачив велику криваву рану на його спині, з якої місцями була здерта шерсть. Підстелив чоловік на воза стареньку ряднину, підняв вовчиська, поклав його на сани і повіз додому.

Вдома промив його рану, нагодував та обігрів, ще кілька тижнів лікував, як міг, доки рана не затяглася. Тоді вирішив відвезти сіроманця знову до лісу. Залишив він його у лісі, а сам поїхав у справах, а вовк сидів посеред дороги і пильно дивився йому услід.

Повертався чоловік додому з важким каменем на душі, бо мав таке відчуття, наче втратив близького друга. Але, під*їхавши до воріт, побачив сірого, який підтюпцем біг йому назустріч, радо та весело помахуючи хвостом.