Перебудуйте двоскладні речення в односкладні. 1 гарний сьогодні видався день. 2уперше про всену якщо ви памятаєте наші пращури згадували коли зустрічалася зима з літом. 3 ознакою переходу весни люди вважали пісенні трелі вівсянки. 4 важко відшукує наш сучасник поетичніші обряди в повсякденному побуті пращурів українців і знаходить їх у дійствах повязаних із зустріччю весни

1 Гарний сьогодні день 2Уперше про всену якщо ви памятаєте згадували коли зустрічалася зима з літом. 3 Ознакою переходу весни вважали пісенні трелі вівсянки. 4 Важко відшукати поетичніші обряди в повсякденному побуті пращурів українців і знаходить їх у дійствах повязаних із зустріччю весни

Рік за роком прихід весни стає справжнім святом для всієї природи , коли все живе бурхливо відзначає своє нове народження , радіючи можливості свіжого та бездоганного оновлення.Початок весни буває настільки багатоликим : він пестить світ першим трепетним сонечком або обливає жорсткою прохолодною зливою , він стає подарунком або суворим випробуванням . Але , так чи інакше , очікування тепла і світла , пробудження юного листя та квітів зігріває душу , дарує їїй прекрасну надію .Сірою і сльотавою може з’явитися весна у велике місто , але лише розступиться щільний купол сірих хмар , лише проб’ється на землю перший промінчик сонця , як все навколо , немов за помахом чарівної палички , перетворюється, відкрито насолоджуючись новим етапом року , завжди довгоочікуваним і прекрасним. І тоді швидко висихає асфальт , залишаючи на радість голубам лише рідкісні калюжки , знаходять свій блиск і  біжать повз автомобілі , і діти , що поспішають зі школи , весело біжать підстрибом , немов намагаючись обігнати стрімких сонячних зайчиків , пустотливими зигзагами снують по бруківці.Гарною запорукою майбутньої родючості приходить дощова весна на поля , щедро зрошуючи грунт прохолодними потоками , яким судилося живити довгоочікуваний врожай .У селі прихід весни – це завжди пожвавлення , початок важкої роботи , за якою скучили руки трудівників , спочивати в теплі і затишку довгу зиму . Скоро худоба буде пастися на широких зелених луках , і скоро піднімуться , наллються силою високі колосся озимих хлібів .Осереддя природного радості і жвавості , немолчний пташиний гомін , буйні і яскраві фарби весняних квітів , ніжна зелень молодої трави , набухають на гілках нирки , свіжий вітерець , найчистіше і прозоре повітря – прихід весни завжди бажаний, він наповнює душу нестримним захопленням , вселяє найдобріші надії і радує серця.

Орієнтовний план1. Оксана — шістнадцятилітня дочка Векли.2. Що за дівка!3. Ставлення Оксани до старців, калік.4. Весела «зірочка між усіма зірками».Уже туж-туж Векла дожидала зятя. От-от у Пилипівку почнуть старости заходити до неї, бо вже її дочці Оксані буде шістнадцятий рік. А що то за дівка була! Білявенька, моторненька, швидка, прудка, на річах бойка, проти всякого звичайненька. Де вона, там з неї і регіт, і сміх, і іграшки, і вигадки. Як то в матері не було ніякого хазяйства, а все жила з копійки, то Оксані нічого й робити було. Чи вчинила хлібця, чи спекла — мерщій до подруг: там її ждуть, дожидають, як навесні ластівки; бо як защебече, як забаляндрасить, так усім весело, хоч цілий день слухав би її, а вже розсмішити — так подавай! Коли б мертвий чув, як вона баляси точить, то й той би розреготався, не то вже живий, що так і лягають від сміху. На вулиці, на вечорницях, у колядці наша Оксана перед веде; без неї не знали, що б і робити.А хоч би яка весела була, та побачить старця, каліку або погорілого, уже вона все покине — зараз до нього, розпитує, візьме за руку, поведе до себе, нагодує, обділить чим бог послав, на дорогу дасть і випровадить за село; тільки й видно її, як вона коло бідності в’ється та знай слізоньки утира. Обділила, випроводила, слізоньки втерла, біжить… уже і верховодить,так як була.Набігається у хрещика, виморить усіх, давай хороводи водити! Повела кривого танцю, так що другі дівчата! Їх і не видно за нею. Як зірочка вечірня між усіма зірками; як утінка по воді пливе, та вихиляється, та головкою поводить, та веселенько на всіх погляда… а як зведе пісеньок, знаєте, що при хороводах треба співати, так як та сопілочка або тихесенький дзвоник… Усі інші співають на весь рот, а вона і губоньок не роззіва, та її голосочок чують від усіх, що так за серце і бере (За Г. Квіткою-Основ’яненком).
Орієнтовний план
1. Оксана — шістнадцятилітня дочка Векли.
2. Що за дівка!
3. Ставлення Оксани до старців, калік.
4. Весела «зірочка між усіма зірками».
Це?