Випишіть власне українські слова. мрія, водій, літак, людина, скрипаль, освіта, залізниця, гарний, біганина, алея, повидло

Мрія , водій , літак, людина , освіта , залізниця 

- Привіт Дмитре!

- Привіт Олеже! Як ся маєш?

- Все добре! А ти?

- В мене теж все добре.

- Що нового?

- Та ось нову книжку почав читати.

- О цікаво. А яку?

- Називається "Майн кампф". Автор Адольф Гітлер. Я чув, що він ще хорошим художником був. Тай книга дуже цікава.

- А про що вона?

- Я не багато прочитав. Поки що він розповідає про своє життя. Воно у нього теж було досить цікаве.

- Напевне, дуже хороша книга. Ти молодець, що читаєш. Це добре впливає на критичне мислення людини.

- Дякую. А що ти читаєш?

- Та, нічого я не читаю.

- Я ж бачу он якась книга лежить у портфелі. То точно не підручник...

- Ти сьогодні дуже уважний! Так, це не підручник. Це книга Карла Маркса "Капітал". Я, просто, тільки почав її читати. Вчора у вечері купив у якихось хлопців за 20 гривень. На них були червоні футболками на яких було, чомусь, намальовано серпи та молоти. Вони, напевне, не з нашого міста, з села. А коли зайшов у під'їзд почув слова: "Стояти! Поліція!".

- Зрозуміло! Ти теж молодець, що почав читати...

- Ну бувай. Вже дзвінок дзвонить. Треба поспішати на урок. Пробач! Потім поговоримо.

- Зачекай. У мене до тебе, незрозуміло чому, виникло одне запитання.

- Ну то, будь-ласка, кажи скоріше. Я поспішаю!

- Добре. А ти випадково не єврей?...

Объяснение:

Хочеш бери, хочеш не бери. Я старався!

Хліб…

Він щодня приходить до нас — рум’яний, теплий, запашний, незрівнянний. А ще має багато імен — бублик, булочка, батончик, рогалик, паляниця, калач, паска, пиріг… І все-таки хліб.

Якщо на столі немає хліба — на ньому чогось не вистачає. Найголовнішого. Бо хліб — то багатство, добробут. Люди ласкаво і шанобливо кажуть про нього: хліб — батечко, хліб — годувальник, хліб — усьому голова. Спрадавна народ наш понад усе цінував хліб, сіль, честь.

Хліб супроводжує нас усе життя — від народження до глибокої старості. У всіх народів він святий. Хліб берегли, на його честь складали гімни, хлібом зустрічали найдорожчих гостей. І щоб був у нас хліб, ми щодня повторюємо слова молитви і мовимо: «Отче наш, хліб наш насущний дай нам днесь». І цю молитву батьки заповідають нам, а ми — нашим дітям. Бо хліб безцінний. Ні робота, ні смерть, ні життя, ні весілля — нічого на світі не обходиться без хліба. Він сильніший за все, смачніший за все, він дорожчий за золото, насущний і святий хліб із нашого поля.

І щоб зорати поле, теж потрібен хліб. І щоб розбити ворога. Щоб перемогти і вистояти. Скрізь хліб, хліб, хліб. А без нього немає ні радості, ні свята, ні самого життя.

Людство знає жахливі роки без хліба, коли вимирали цілі села й міста, цілі місцевості й країни, так що жодній війні і жодній армії й не снилося таке спустошення.

Знати ціну хлібові, вміти його економити, бути бережливими і дбайливими господарями — це головні питання суспільства. Ось чому питання про хліб лишається у нас головним.

Ось таким є він — хліб. Його величність Хліб. То ж давайте ставитися до нього завжди з шаною і повагою. Не шкодуймо дати скибку хліба голодному. Хліб у світі — найголовніше, він — життя. І може, хтось із моїх ровесників стане кондитером чи пекарем і даруватиме людям хліб:

Як їсте ви паляниці,

Калачі смачні їсте,—

Не забудьте уклонитись

Хліборобові за це!