Іть зробити синтаксичний розбір речення: незавидний скромний цей ялівець меж, кужуть, оспіваний у якомусь із творів.

Прикм., прикм., займ., імен., імен., дієсл., прикм., прийм., займ., прийм., імен.

А)марія сиділа, наступивчи на свої густі темні бровиб) хвилюючись ,тимко розповідав про свої перші подвигив) а ми ще довго, до пізньої доби, вели бесідуг)гуркіт канонади ревів не перестаючиприкладка не відокремлюється в реченніа)подув пустотливий вітрець той віщун світанняб)ліс зустрів мене як друга горлиць теплим воркуваннямв) старі липи могутні дуби як богатирі уквітчали собою круті горбиг)доцвітали конвалії в травах голуюої весни прапорид)дзвіночок сміху мій син прокидається вранці( цих реченях пропущені розділові знаки)3)потрібно відокремити додаток в реченні (розділові знаки пропущено)а)ягід навколо особливо дикої малини була сила-силеннаб)він говорив не поспішаючи з крижаним спокоємв)оповідач не втомний дід наум знавець на кухарстві і пиятцві розказував билиці й небелиціг)опріч гафійки було ще два наймитид)степ оповитий тишею дихав пахощами розсіяних трав4)потрібно відокремити означення в реченні(розділові знаки пропущені)а)налякане заколотом гайвороння, знялось із сусідньої стріхи й било крилами над обсипаною стріхоюб)у лиці, в очах, було розлите щось гостре ,палке й гаряче ,було видно розум із завзяттям і трохи зі злістюв)на тракторі сиділа дівчинка, кругловидна закіптюжена у засмальцьованім комбінезоні, в червоній як шмат полум*ям косинціг)листатий чауш або волове око як його в них звуть буйно розрісся цієї веснид)спорожнілі від плодів садки натягували на себе жовтогарячу намітку

Ружба — це достатку рiч, сварка — вороговi свято. Друзiв
сто — i мало ïх. Ворог — i один — багато. Д.
Бiлоус. У будинку людського щастя дружба зводить стiни, а любов
утворює купол. У цих словах К. Пруткова образно визначена роль
дружби в людських стосунках. Нинi, коли час збiгає надзвичайно
швидко, коли ритм життя набуває шаленого темпу, коли не
вистачає часу для спiлкування, а телебачення подекуди
замiнює людське спiлкування — чи актуальнi питання глибоких,
вiдданих дружнiх взаємин? Чи не замiщуються цi вiдносини
поверховими приятельськими, якi засновуються на спiльностi справ i
вiдпочинку? Дружба ушляхетнює життя, ïï шанували та
возвеличували мислителi давнини. Дружба, в оцiнцi Аристотеля, —
найнеобхiднiше для життя: адже нiхто не волiє жити без друзiв,
навiть якби вiн мав усi iншi багатства. Далi вiн роз'яснював:
Дружба ле тiльки неоцiненна, а й прекрасна — ми уславлюємо I того, хто любить своïх друзiв, мати багато друзiв — це чудово, а деяким навiть ! здається, що бути хорошою людиною i другом — це одне й те саме.Надзвичайно високо оцiнюється дружба в украïнськiй культурi й ментальностi. Розкриваючи велику силу дружби, Григорiй Сковорода наводить слова Плутарха:
Дружба, супроводжуючи життя, не тiльки додає втiхи й чарiвностi свiтлим його сторонам, а й зменшує страждання, i Бог, додавши до життя дружбу, зробив так, щоб все було радiсним, приємним i милим, коли друг поруч i разом iз вами втiшається. I як би пiдлесник не кував лихо, використовуючи насолоди i приємностi, треба знати, що вiн нiчого радiсного не вносить у дружбу.Сковорода навчав бути обачливим у виборi друзiв. Звичайно, час вносить своï корективи, але такi поняття, як дружба, любов завжди залишатимуться найвищими цiнностями. Вони являють собою якийсь таємничий процес, який неможливо запрограмувати, наповнюють життя радiстю спiлкування, взаєморозумiння, емоцiйно збагачують його. ”' У психологiï поняття дружба визначається як стiйкi iндивiдуально-вибiрковi мiжособистiснi вiдносини, якi характеризують взаємну прихильнiсть ïх учасникiв, взаємнi очiкування вiдповiдних почуттiв та вiддання переваги. Розвиток дружби передбачає слiдування ïï неписаному кодексу, що стверджує необхiднiсть взаєморозумiння, вiдвертостi та щиростi. Вона передбачає довiрливiсть, активну взаємодо взаємний iнтерес до справ та переживань iншого, щирiсть та безкорисливiсть почуттiв. Серйознi порушення кодексу дружби ведуть до ïï припинення, або до поверхових приятельських стосункiв, або навiть до перетворення дружби у ïï проз и лежнiсть — ворожiсть. Найбiльшоï iнтенсивностi досягає дружба в юнацькi роки та в перiод ранньоï зрiлостi, коли вiдзначається виняткова значущiсть вiдносин iз друзями, найбiльша частота зустрiчей i найбiльший обсяг спiльно проведеного часу. При цьому вiдносини мiж друзями наповненi глибоким емоцiйним змiстом i часто зберiгаються протягом усього життя.
Дружба виступає iнодi своєрiдною формою психотерапiï.
Вона дозволяє висловити потаємнi почуття, якi переповнюють
людину, та знайти пiдтримку тих, хто подiляє ïï думки.
Для мене друзi мають дуже велике значення. Це найдорожчi люди пiсля
батькiв. З ними я завжди можу бути вiдвертим. Разом iз друзями я швидше
знаходжу розв'язання будь-якоï проблеми, з ними легше виконувати
усiляку роботу, радiснiше проводити вiльний час. Я цiную своïх
друзiв, намагаюся не сваритися з ними й допомагати ïм завжди, коли
виникає потреба. Тож справдi, як стверджує украïнське
прислiв'я, людина без друзiв — що дерево без корiння.