Замість рисок поставте, де треба, апостроф. грав/юра, п/ятирічка, м/яч, надвечір/я, брукв/яний, розм/якнути, мавп/ячий, п/юре, п/єса, ф/юзеляж, солов/ї, м/ята, арф/ярка, п/є, лук/ян, двох/ярусний, повітр/я, суб/єктний, св/ятослав, ін/єкція, руж/є, вітр/як, кур/йоз, солов/йов, солов/їний, без/ідейний, з/агітувати, черв/як, роз/ятрити, возз/єднання, повір/я, пір/я, подвір/я, верб/я, кур/єр, пів/європи, пів/ягоди, в/йокати, п/янкий, краков/як, цв/ях, д/артаньян, об/їждчик.

Гравюра, п'ятирiчка, м'яч, надвечiр'я, бруквяний, розмякнути, мавпячий, пюре, п'эса, фюзеляж, солов'i, м'ята, арф'ярка, п'э, Лук'ян, двох'ярусний, повiтря, суб'эктний, Святослав, iн'экцiя, руж'э, вiтряк, курйоз, Соловйов, слов'iний, безiдейний, загiтувати, черв'як, роз'ятрити, возз'эднання, повip'я, пiр'я, подвiр'я, верб'я, кур'эр, пiв-Эвропи, пiв'ягоди, вйокати, п'янкий, краков'як, цвях, Д'артаньян, об'iздчик. Даруйте за росiйську э украiнськоi на клавiатурi телефона немаэ))

1. Питання йшло про нове будівництво школи протягом року(бо на протязі, це рос. буде - на сквозняке). 2. Відкривши очі він побачив, що світло в кімнаті вже виключено, а у відчинене(тому що в реченні вже зустрічається слово відчинене і це тавтологія) вікно ллється яскраве сонячне проміння. 3. Нам потрібно об'єднати свої зуcилля(воєдино тут буде зайвим). 4. Треба більш чітко(тому що більш читкіше - так не можна, є або вищий ступень порівняння - читкіший/більш чітко або найвищій - найчиткіше, найбільш чітко. А тут було подано, так сказати змішання вищого і найвищого, що не є правильним)  формулювати питання. 5. Звільнити Петренка В. П. з посади у зв'язку з невиконанням ним службових обов'язків. (Не потрібно "своїх" тому що, якщо ми кажемо про не виконання ним службових обов'язків, то вже зрозуміло, що саме його обов'язків)

Я щаслива з того, що народилася і живу саме в Україні. Я люблю її за безмежні, красиві, неосяжні простори. Вийди в поле — і ти залюбуєшся полями високого жита, яке стоїть неначе дві високі стіни. Увійди в нього — і тебе сховають його колоски. Тільки синє небо є твоїм дороговказом. Милує душу така краса. Здається йшов би вічність цією стежкою, аби вона не кінчалася.

А архітектура міст українських! Київ, Харків, Львів. Вона свідчить про високий рівень культури наших пращурів.

Хто не милувався Софією Київською і Золотими воротами княжого міста, Видубицьким монастирем и Києво-Печерською лаврою з Успенським собором, старовинним Подолом сивочолим Борисфен-Дніпром? Все це духовні символи національної історії та культури, без яких не мислиться наша земля.

Ось уже п'ятнадцять століть височіє н дніпровських схилах Золотоверхий Київ, якому випала історична місія стати «матір'ю міст руських», відіграти важливу роль у формуванні однієї з найбільших держав Європи Київської русі.

Оглядаючи з високості київських пагорбів далекі простори поза Дніпром, мимоволі замислюєшся: звідки ми пішли чиї ми діти? Хочеться знати, хто жив на наших землях кілька тисячоліть тому і якою мовою спілкувалися наші предки, якого походження слово «Україна».